Глава 1. ФІНАНСИ ТА ФІНАНСОВА СИСТЕМА

му світі — як поняття, пов'язане з системою грошових відносин, у творенням грошових ресурсів, що їх держава мобілізує для ви­конання своїх політичних та економічних функцій.

Із виділенням державної скарбниці та відокремленням її від власності монарха (цей процес, зокрема, чітко простежується в історії Великої Британії) пов'язують виникнення таких понять, як «державні фінанси», «державний бюджет», «державний кредит».

Існування фінансів нерозривно пов'язане з товарно-грошо-вими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним роз­поділом праці, наявністю різних форм власності та базованих на них організаційно-правових форм господарської, в тому числі підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (далі — ВВП) та національно­го доходу, виражених у грошовій формі.

Фінанси є багатостороннім і складним явищем, що характе­ризується різними істотними ознаками, має певні риси й форми прояву. Фінанси — це особлива сфера економічних відносин. їх зміст, характер використання, закономірності розвитку визнача­ються соціально-економічними відносинами, що превалюють у державі, природою та функціями останньої. Тому можна цілком і югодитися з висновком, що фінанси, як і фінансова система зага­лом, мають визначальне значення для розвитку суспільства; вони є економічною основною (базисом) власне існування держави¹.

Фінанси — це вартісна категорія, органічно пов'язана з ру­хом вартості в її грошовій формі, з утворенням та використан­ням різних грошових фондів (державного бюджету, місцевих бюджетів, позабюджетних, у тому числі соціальних, фондів), із грошовими відносинами, що існують між державою та приват­ним господарством. Свого часу відомий дореволюційний уче-пий-фінансист І. X. Озеров як предмет дослідження фінансової науки визначав фінансове господарство, тобто сукупність відно­син, що виникають унаслідок публічного характеру отримання спілками матеріальних коштів; способи, в які такі спілки отри­мують для себе необхідні кошти і як останні відбиваються на інших сторонах життя².

' Ковальчук А. Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвит­ку / Л. Т. Ковальчук. — К.: ІІарлам. вид-во, 2007. С. 23.

''■ Озеров И. X. Основн финансовой науки / И. X. Озеров. - М., 1908. — С. 15.

1 6 Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Е. Нікбахт і А. Гроппеллі визначали фінанси як «застосуван­ня різноманітних економічних прийомів для досягнення макси­мального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкла­деного в справу»¹.

Сучасна фінансова наука також не дає однозначного визна­чення суті фінансів. Тим більше, що багатогранність цього по­няття дає можливість вивчати його з позицій різних рівнів, у тому числі загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо. Так, у гносеології під фінансами розуміють науку, що досліджує питання здатності людей керувати витрачанням і надходженням дефіцитних грошових ресурсів протягом певно­го періоду².

Кардинальні зміни у розуміння фінансів вносять і сучасні процеси глобалізації, впливу яких зазнають національні систе­ми господарювання та сучасна світова економіка. Експерти Між­народного валютного фонду (далі — МВФ) визначають її як зростаючу економічну взаємозалежність країн усього світу вна­слідок зростання обсягу та різноманіття трансграничних транс­акцій товарів, послуг і міжнародних потоків капіталу, а також завдяки дедалі швидшій дифузії технологій³.

Якщо у XX ст. системотвірну роль у світі відігравали кілька економічно та технічно передових держав, то відтепер на неї пре­тендує не лише ширше коло держав, а й глобалізований капітал (транснаціональний), міжнародні фінансові центри та організа­ції. Це дозволяє робити висновок, що відбувається уніфікація економічних, фінансових, культурних та образотворчих правил, формування світової інформаційної мережі та становлення си­стеми глобального управління ресурсами планети⁴.

Сьогодні вже можна визначити основні напрями, якими здійснюється рух грошових потоків у світовому господарстві. Зокрема, це взаємовідносини між суб'єктами господарювання усередині як однієї країни, так і різних країн; взаємовідносини

¹ Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): навч. посіб. / В. М. Опарін. —
К.: КНЕУ, 2002. - С. 6.

² Е. Войіе. Ріпапсе / Е. Войіе, К. Мєгіоп. - Ргепїісе Наїї, а РЕС, 2000. -
Р.38.

³ \УогМ Есопотіс ОінЛоок. - Мау 1997. - Р. 45.

^А Белов В. А. Глобализация и финансовое право / В. А. Белов // Актуаль­ніше проблеми финансового права Республіки Беларусь, России, Украйни / нод ред. Д. В. Винницкого. - СПб.: ИД СИГУ, 2006. •- С. 129.