Типи семінарських занять

Залежно від мети і завдань, змісту, викладачі використовують різні типи семінарських занять з відповідною структурою і методикою їх проведення. При цьому необхідно обов’язково враховувати найкращій досвід педагогічних колективів інших вищих навчальних закладів. Найбільш поширеними типами семінарських занять є такі:

1. семінар-розгорнута бесіда – найпоширеніша форма проведення семінарських занять, особливо на молодших курсах. В його основі чітко сформульовані запитання, на які студенти повинні дати відповіді в результаті самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. Семінар-бесіда передбачає уміння викласти знання з того чи іншого питання в усній формі перед аудиторією. Бесіда з одним студентом повинна перерости в розгорнуту бесіду з усією групою. Під час її з’ясовуються не лише основні питання, винесені на заняття, а й другорядні, спрямовані на поглиблене засвоєння відповідного матеріалу;

2. семінар-конференція – цей тип семінарських занять має вищий ступінь порівняно з попереднім, оскільки в ньому більш виражена самостійність студентів в опрацюванні і висвітленні окреслених планом питань чи цілої теми. Виступи студентів у цьому плані мають не лише навчальний, а й дослідницький характер. До семінару-конференції студент готує одне питання, з яким він виступає на занятті. Для забезпечення більш повного висвітлення кожного питання ще один-два студента закріплюються за ним як співдоповідачі або опоненти;

3. семінар-теоретична конференція – може бути присвячений більш ґрунтовному вивченню й висвітленню окремих важливих тем курсу, пов’язаних з діяльністю визначних історичних осіб, визначним історичним та юридичним документам. Готується таким же чином, як і попередній семінар. Семінари – теоретичні конференції можна проводити у вигляді прес-конференції. У цьому випадку студенти діляться на кілька робочих груп, серед яких одна – кореспонденти, готують свої запитання, друга – доповідачи, третя – аналітики, завданням якої є оцінювання відповідей на питання доповнення їх. Таким чином у занятті можуть прийняти участь до 10-15 студентів;

4. семінар-диспут має особливістю те, що обговорення питань, винесених на заняття, проводиться у формі дискусії. Виступаючи на семінарі студенти можуть підходити до питання з різних позицій і висловлювати різні погляди, полемізувати, аргументувати свої думки;

5. семінар-коментоване читання, використовується рідше, але він також має свої переваги бо використовується при вивченні тих тем, що ґрунтуються на вивченні важливих історико-правових документах, або творах видатних історичних осіб;

6. семінар-тестування відноситься до найсучасніших і дає можливість для контрольної перевірки знань студентів з певного змістовного чи залікового модулю (КРЗМ), після закінчення курсу, після закінчення читання лекцій, або в середині і кінці семестру, безпосередньо перед іспитом;

7.семінар-ролєва гра також є відноситься до найсучасніших і дає можливість поглибити знання студентів і використовується у вивченні та розкритті тих тем, які пов’язані з діяльністю видатних історичних осіб. Студенти поділяються на кілька груп, і ті кому дістануться “ролі” видатних осіб повинні опрацювати матеріали підручників та документи і виступити від імені “персоніфікованих” осіб. Такі виступи пожвавлюють семінарські заняття, дозволяють доповнити історико-правові факти емоційним сприйняттям. Це дозволяє студентам краще зрозуміти вивчаємий матеріал, спів ставити та порівнювати позицію свої героїв по відношенню до вивчаємого питання.

Викладач веде свій облік, в якому є список студентів тих груп у яких він працює, дата проведення семінару. На кожному семінарі треба відмічати відсутніх, з’ясовувати причини відсутності та невідвідування занять, з метою переглянути потім їх конспекти, перевірити як засвоєно матеріал. В систему контролю слід ввести ознайомлення викладача з конспектами всіх студентів. Досвід показує, що коли таку роботу не проводити, частина студентів не веде конспектів зовсім, а ті записи, які вони готують до занять, роблять наспіх, безсистемно.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами їх проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово) і студентів, бесіда, практичні роботи студентів, інтерактивні форми проведення занять (диспути, рольові ігри, круглі столи, прес-конференції тощо). Всі вони повинні використовуватися не ізольовано, а в єдності. На кожному семінарському занятті можуть застосовуватися різні методи, але один з них повинен буди домінуючим. Основною складовою більшості семінарів є виступи студентів, але потрібно якомога ширше практикувати вільні виступи студентів, виступи не заангажовані, не пов’язані з текстом. Викладачеві потрібно уважно слухати студентів схвалювати, доповнювати чи виправляти висловлені ними думки. Студенти теж повинні уважно слухати виступи своїх товаришів і так само як і викладач, записувати ті думки, на які треба реагувати.

Викладач повинен забезпечити увагу аудиторії до виступаючого студента. У процесі виступу студента краще не перебивати.

До системи контролю діяльності студентів відноситься і оцінювання їх практичної діяльності по 12 бальній, чи іншій системі оцінювання.

І на останок одне дуже важливе зауваження. Давати оцінку виступам окремих студентів і роботі групи в цілому викладачеві треба дуже тактовно. Невдалі виступи треба розібрати конструктивно, щоб не відбити бажання брати активну участь в семінарських заняттях у тих студентів що помилилися або їх думка не співпадає з думкою викладача.

При відповідній підготовці студентів до семінарських занять, активній і плідній участі в них протягом вивчення курсу, викладач моє змогу на основі цього поставити студенту певну кількість балів які повинні бути вораховані до загальної кількості балів за підсумками перевірки знань по окремому модулю і можливо, як зоохочення звільнити його від їх здачі іспиту разом з групою. Це значно активізує самостійну роботу студентів.