ВИСНОВОК. Отже метою даної роботи було : теоретично обгрунтувати психологічні особливості гендерно-рольової поведінки особистості

Отже метою даної роботи було: теоретично обгрунтувати психологічні особливості гендерно-рольової поведінки особистості, проаналізувати методичні засоби її дослідження, визначити вплив гендерної ідентичності жінок на тип ставлення до сім’ї Опираючись на мету були визначені завдання, опираючись на які можна проаналізувати результати даної роботи за такою схемою:

1. Гендер - соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Гендерна поведінка формується в процесі соціалізації на основі гендерних стереотипів, які в свою чергу поділяються на 1.стереотипи маскулінносі-фемінності,2. стереотипи пов’язані з відмінностями у змісті праці статей,3.стереотипи,що закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі, 4.стереотипи,пов’язані з привабливістю, критеріями оцінки зовнішності чоловіка та жінки.

2. Поняття «гендеру»розглядаи представники різних психологічних шкіл. Фрейд, вважав що «Анаттомія – це доля»; Карл Густав Юнг - що в людині є як жіноче так чоловіче психологічне начало, К.Хорні заперечувала твердження Фрейда про відчуття жінкою неповноцінності,і критикувала багато його робіт, Ненсі Чодороу вважала, що процесі гендерного виховання Фрейд недооцінював вплив соціуму,зокрема матері. В теорії структурно-функціонального аналізу Т. Парсона говориться про те,що лідерська роль чоловіка визначена його не здатністю народжувати та виховувати дітей,отже йому залишається спеціалізуватись в іншому,інструментальному напрямку. Біхевіористи пояснюють статево рольову поведінку людини як систему стимул – реактивних зв’язків, що закріплюють маскулінну та фемінну поведінку як вторинні умовні рефлекси. В теорії соціальних ролей Іглі говориться про те що різні для двох статей види досвіду, що виникають з гендерних ролей, призводять до того, що навички і аттітюди у чоловіків і дружин - почасти різняться, і саме на цьому грунтуються відмінності в поведінці.. Представники когнітивного напрямку тлумачать статеву ідентичність як результат поетапного пізнання, поглиблення і розширення інформації про правила соціальної поведінки про себе як статеву істоту. Серед найрозповсюдженіших теорій гендерної поведінки виділяють теорію Сандри Бем, що не лише створила методки визначення рис притаманних тій чи іншій статі, але й ввела поняття андрогінії. Найбіологізаторською в даному розділі можна вважати теорію біологічних та соціобіологічних концепцій, які представлені роботами Лайонел Тайгер і Робін Фокс,вони вважали що люди в своїй поведінці дуже схожі на приматів, але останні не відчувають тиску соціокультурних чинників,вони вважали, що домінування осіб чоловічого роду біологічно детерміноване і характерне для всіх тварин, у тому числі і людини. Останніми розглянуті теорії фемінізму, серед них виділяють: ліберальний фемінізм,соціалістичний (Марксистський) напрямок у фемінізмі, радикальний фемінізм, психоаналітичний фемінізм, посптодерністський напрямок у фемінізмі.

3. При дослідженні гендерної поведінки виділяють такі основні поняття:маскулінність, фемінність та андрогінність. Погляди на взаємозв’язок цих понять змінювалися,але їх суть завжди залишалася однаковою - вони відображають прийняті в соціумі лінії поведінки чоловіків та жінок.Також розглянуте поняття андрогінії це поєднанням в одній людині чоловічого та жіно­чого, згідно з даосистською філософією, «інь» (жіноче начало) та «янь» (чоловіче начало).Оскільки біологічна стать в сучасному суспільстві не завжди відповідає психологічній введене таке поняття - транссексуали – це індивіди з розладами статевої тотожності, які досягли віку статевої зрілості. Також доволі часто постає питання чи відповідають гомосексуальні стосунки стандартним гендерним ролям. Гомосексуальність (грец. потоз — тотожний, подібний, зехив — стать) — сексуальний потяг до особи тотожної статі та сексуальний контакт з нею. Відповідно до поняття гомосексуалізму з’явилось поняття гомофобії: гомофобія— почуття страху або відрази до гомосексуальних індивідів упереджене ставлення до людини через її гомосексуальні орієнтації. В результаті розгляду даних понять був зроблений висновок,що геї та лесбійки відрізняються від гетеро сексуальних пар лише гомоеротичною спрямованістю а не гендерними ролями.

4. Гендерна соціалізація – засвоєння та відтворення притаманних певному соціальному довкіллю статевоспіввіднесених нормативів поведінки.

При соціалізації особистості діють умови, які називають факторами

Першиа – мегафактор – космос, планета, світ, які в тій чи іншій мірі через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів Землі.

Друга – макрофактори що впливають на соціалізацію країни, етносу, суспільства, держави.

Третя – мезофактори (які дозволяють виділяти групи людей за: місцевістю і типом селища, в яких вони живуть (регіон, село, місто); приналежністю до слухачів тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення) тощо.

Четверта група – мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей – сім’я, сусіди,групи однолітків, виховні організації, різні громадські, державні, релігійні, приватні і контрсоціальніорганізації, мікросоціуми.

5.Проблема гендерних стереотипів є актуальною на сьогоднішній день, вона породжує нові проблеми-на роботі, в стосунках. Тому важливо зрозуміти всі аспекти даного питання. Так наприклад те,що ми ніби то «бачимо», ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалежно від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки «підтверджуємо» стереотипні пророцтва, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси.. Крім того- стереотипи змушують нас віддавати перевагу чоловікам в якості керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінка, необхідна для виконання керівної ролі, здається типово маскулінною, а поведінка, необхідна в підлеглому положенні, - фемінінною. Традиційні гендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Крім того у наш час перед жінкою стоїть проблема вижити і зберегти сім'ю при ситуації, що створилася. А широко поширені патріархальні погляди на місце жінки в суспільстві створюють додаткові труднощі не лише для жінок.

6.В розділі «Методичні засади дослідження гендерно-рольової поведінки» були описані такі методики:: тест «Норми поведінки чоловіків та жінок», «Методика дослідження маскулінності-фемінності» Сандри Бем, тест «Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки. Дані отримані за результатами цих методик можуть чудово охарактеризувати прикладне значення даної роботи,та підтвердити феномени описані в ній.

 

7.За допомогою емпіричного дослідження, реалізуючи поставлені завдання були виявлені такі особливості взаємовпливу гендерно-рольової ідентичності жінок на орієнтацію на традиційні чи егалітарні стосунки,та прийняття загальновизнаних норм поведінки чоловіків та жінок:

А)У цілому серед досліджуваних було виявлено більше жінок з фемінним типом гендерно-рольової ідентичності, ці особистості мають риси, що називають жіночими- емоційність, м’якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, эмпатійність і так далі

Б) Проаналізувавши подальшу роботу було виявлено орієнтацію на егалітарні стосунки у більшості жінок, в тому числі і фемінних, що вказує на те,що це скоріше загально прийнята думка ніж залежна від гендерно-рольової ідентичності.

В) Результати методики «Норми поведінки чоловіків та жінок», та її порівняня з методикою «Орієнтація на традиція чи егалітарні стосунки», вказують на те, що гендерні стереотипи є загальним розповсюдженим явищем. Подальша обробка також доказала, що гендерно-рольові стереотипи наявні в більшості випадків також не залежно від гендерно-рольової ідентичності.

Підводячи підсумки можна сказати, що орієнтація на егалітарні стосунки стає все розповсюдженішою, і все слабше залежить від гендерно-рольової ідентичності, та гендерних стереотипів.

 

Таким чином провівши аналіз головних понять гендерно-рольової поведінки особистості можна зауважити, що дана проблема є досліджуваною та поширеною. Вже розглянуто багато аспектів цього питання, та все ж дискусії не зникають і чим більше отримується відповідей – тим більше виникає запитань. Тож межі для дослідження даної проблеми дуже широкі,по-скільки гендерна поведінка впливає на всі аспекти особистісного життя, починаючи з відносин, а закінчуючи такими проблемами світового масштабу як гендерна дискримінація. Проведене ж нами дослідження вказало на те,що гендерно-рольова ідентичність жінок майже не впливає на формування профеміністичної орієнтації у стосунках та не впливає на формування уявлень про норми поведінки чоловіків та жінок у сучасному суспільстві.