Порядок Ритизматальні – Rhytismatales

Порядок об'єднує гриби з плодовими тілами – мікроскопічними апотеціями, які бувають округлі або лінійні, спочатку закриті, а при дозріванні розкриваються шляхом щілиновидного або лопатевидного розриву верхньої частини оболонки. Аски утворюються за способом гачка, розкриваються щілиною або кільцевидним розривом, проте кришечка відсутня. Конідіальні спороношення наявні, представлені переважно (** чим?). Розвиваються ритизматальні гриби як сапротрофи або паразити на різноманітних субстратах рослинного походження.

Вид ритизма кленова – Rhytisma acerinum (рис....). Гриб паразитує на листках різних видах клену. На листках утворюються округлі, смолисто-чорні, блискучі плями – строми. Якщо плям на листку утворюється так багато, що для гриба не вистачає поживних речовин, то плями не стають смолисто-чорними, а залишаються недорозвиненими, неправильно крапчастими або як побурілі ділянки листової пластинки. Влітку в цих стромах розвивається конідіальне спороношення – анаморфна стадія Melasmia acerina. Хворе листя передчасно всихає та опадає. На плямах опалого листя, яке перезимувало, навесні утворюється сумчасте спороношення – лінійно-звивисті апотеції з восьмиспоровими булавовидними сумками. Апотеції розкриваються щілиною, краї апотецію відгортаються назовні. Спори одноклітинні, безбарвні, голковидні. Між сумками завжди присутні нитковидні, на верхівці зігнуті парафізи. Гриб широко розповсюджений в парках та широколистяних лісах, є збудником чорної плямистості листя клена. Найчастіше гриб зустрічається в насадженнях, де не здійснюється уборка опалого листя.

Вид лофодермій сосновий – Lophodermium pinastri (рис. ….). Лофодермій сосновий є збудником дуже небезпечного захворювання хвої різних видів сосен, яке відомо під назвою "шютте". Хвороба вперше була виявлена в Німеччині наприкінці XVIII ст., тому свою назву отримала від німецького слова "scütten", що означає "сипати". Гриб розповсюджений в розсадниках та молодих соснових культурах. Дуже небезпечний особливо для молодих рослин сосни віком до 5 років, може призводити до повного відмирання хвої. Зараження сосни відбувається в середині літа, коли дозрівають апотеції та звільняються спори з сумок. При проростанні спор міцелій гриба проникає в хвоїнки крізь продихи. Восени на хвої можна спостерігати перші ознаки хвороби – дрібні жовтуваті плями в місцях проникнення спор та пожовтіння кінчиків хвої. В березні-квітні після першого потепління хвоя набуває червоно-бурого забарвлення, і в цей період з'являються пікніди у вигляді дрібних чорних точок. Проте роль конідій у зараженні сосни не відома. Наприкінці весни хвоя опадає, протягом літа на опалих хвоїнках в місцях колишніх пікнід утворюються апотеції. Апотеції еліпсоїдні, лінійні, занурені в субстрат, чорні, при дозріванні з отвором у вигляді щілини. Сумки в апотеціях багаточисленні, булавовидні. Кожна сумка містить 8 спор. Спори нитковидні, довжина їх дорівнює довжині аска, безбарвні. Парафізи на кінцях загнуті. Характерною ознакою хвороби є також утворення на хвоїнках чорних поперечних смуг, що відокремлюють апотеції один від одного. Апотеції дозрівають в кінці червня, після чого відбувається звільнення спор та зараження хвої. Хвороба "шютте" відома в усіх районах, де вирощують сосну.