Філософські ідеї Г. Сковороди

• найпершим предметом, гідним філософського осмислення є людина, оскільки, не знаючи, що таке людина, нам немає чим виміряти все інше;

• найважливішим завданням людини є самопізнання, тому слід сповідувати гасло "Пізнай самого себе!";

• таке привілейоване становище людини зумовлене тим, що вона є "мікрокосмосом"-малим світом, який дорівнює "макрокосмосу"-великому світу;

• людина, як насіння містить в собі потенційно усі глибинні елементи світу;

• у самопізнанні розкривається основне: людина, як мікросвіт, складається із двох натур - темної, поверхової, мінливої (матеріальної) та світлої, вічної, глибинної (духовної); остання натура є Бог, істина, сутність буття;

• саме у людському пізнанні виявляються глибинні засади світу, адже і великий світ складається із двох натур, проте лише людина (малий світ) володіє здатністю самопізнання;

• через самопізнання людина входить у діалог із великим світом, а посередником постає особливий символічний світ, або світ Біблії, який так само мав зовнішню натуру та внутрішню; символічний світ мав ту особливість, що його зовнішні форми найбільш адекватно виражали невидиму духовну і божественц натуру;

• матеріальна і духовна натури співвічні, тому між ними встановлюються напружені стосунки, адже жодні матеріальні форми не тотожні єдності та простоті духовної натурц; звідси випливає життєве завдання людини: проникати через матеріальну споріднену тобі справу ("сродну працю") і в тому знайти своє життєве щастя.

Окреслені провідні думки Г. Сковороди свідчать про те, що він,

по-перше, "дозволив" собі у ті часи мати такий світогляд, який у багатьох пунктах суттєво відрізнявся від санкціонованого церквою;

по-друге, що він певною мірою відродив в Україні той тип філософствування, який культивувався ще в Київській Русі та мав назву "філософствування у Христі";

по-третє,його філософія найбільше цінувала злиття життя та духовного прозріння, вчинку та моральності.

Таким чином, Грикорій Сковорода був не просто філософом, а філософом особливого культурно-історичного типу.