Географічне положення

Вступ

Чернівецьку область недарма називають одним із найкращих куточків нашої Вітчизни, зеленою гілкою України. Майже половину території краю репрезентують довкілля височинного Прут-Дністровського межиріччя, розчленованих глибокими мальовничими долинами Дністровського каньйону. Серед цих чарівних ландшафтів Заставнівського району розкинулось село Товтри.

Мета роботи полягає в фізико-географічному дослідженні та захисту водних ресурсів території села Товтри, залучення молодих людей до наукових досліджень і практичної діяльності з охорони та збереження води і довкілля.

Завдання:

1. дати оцінку географічного положення села та водних ресурсів;

2. визначити особливості просторової структури основних форм рель’єфу та взаємозв'язок з водними ресурсами;

3. дізнатися історію будівництва польових криниць;

4. проаналізувати основні форми господарського використання води та оцінити ступінь антропогенного впливу на гідроресурси;

5. дослідження водних ресурсів села Товтри та глибини залягання ґ рунтових вод;

6. розробити заходи оптимального використання і збереження водних ресурсів.

Загальною методологічною основою дослідження служило вчення про взаємозв’язки і взаємодії природи та суспільства. Основними методами дослідження були: польові і ландшафтознавчі, картографічні, порівняльно-описові та ін.

Географічне положення

 

В одному із мальовничих куточків Чернівецької області, на півночі Заставнівського району, в трьох кілометрах від районного центру м. Заставна розкинулось чудове село Товтри. (Додаток 1) Воно компактно “заховалось” в каньйоноподібній долині Товтрівського потоку, що 5 км північніше вливає свої води до р. Дністер. Більша частина села розташована на вологішому лівобережжі потоку, а новобудови піднялися на просторах високих терас Дністра. З півночі на південь воно простяглося на 2 км і більше як на 1 км з заходу на схід. Таким чином, площа поселення займає близько 2 км². В селі проживає (на 01.02.2008 р.) 1760 чоловік, які мешкають у 628 дворах.

Загальна площа земель сільської Ради складає 1183,9 га. З них рілля становить 1047,7 га, багаторічні насадження — 23,7 га, сінокоси — 33,2 га, пасовища — 30,6 га, всього сільськогосподарських угідь — 1135,1 га. Дерново-чагарникові насадження займають площу — 10,8 га, болота — 4,4 га, під водою — 3,1 га. Територія, зайнята дорогами і прогинами, становить 5,4 га, під будівлями і дворами — 18,8 га, інші землі займають 5,9 га. Територія Товтрівської сільської Ради межує на півночі з землями села Дорошівці, на заході Василева і Чунькова, на сході — Юрківців, і на півдні — з містом Заставна.

Близькість розташування до райцентру сприятливо позначається на структурі зайнятості населення (трудових ресурсів) завдяки можливості їх працевлаштуватися на промислових підприємствах міста. Однак, переважна більшість “робочих рук” зайнята у сільському господарстві, якому підпорядковано 95% земель сільської Ради. Таку спеціалізацію господарювання зумовили сприятливі природні умови регіону, його ландшафтна структура і мудрі традиції працелюбного населення.

Район досліджень розміщений в межах лісостепової зони (48^о35’ пн. ш.), в Східноєвропейському транзитно-трансформуючому секторі (25^о50’) з бар’єрними впливом Хотинської височини. Помірно-теплий (2600^оС) і достатньо вологий (550 мм) клімат сприяє тут розвитку чагарниково-лісового, степового і лучного типів рослинності, сірих лісових і чорноземних типів ґрунтів, лісостепового зонального, а на ділянках карстового дренажу — азонального степового типів ландшафтів.

Розташування в зоні розчленування Подільської плити Східноєвропейської платформи з Передгірним прогином Карпатської гірської споруди зумовило формування тут текто- і сейсмоактивної, розривно-блокової ступінчастої структур і близьке (0-20 м) залягання баденійських гіпсів, що інтенсивно карстуються. Високо терасові лесові рівнини розчленовані тут вузькими каньйоноподібними долинами дністровських приток, їх балками і ярами, а також ускладнені значною різноманітністю та густотою карстових форм (поверхневих і підземних).

Все це визначило приналежність даної території до класу рівних, підкласу височинних, родів ерозійних і карстових ландшафтів, двох його видів — чагарниково-лісостепових каньйоноподібних долин з сірими лісовими і чорноземними ґрунтами і лучно-степових інтенсивно закарстованих високо терасових рівнин з чорноземним ґрунтами.