Податкова система в Швейцарії

Вступ

Швейцарія є однією з найбільш високорозвинених країн центральної Європи і займає також одне з провідних місць у світі за рівнем доходу на душу населення.

Незважаючи на відсутність корисних копалин, Швейцарія успішно змагається з іншими країнами на світових ринках і забезпечує, таким чином, високий рівень економічної стабільності та низькі показники безробіття.

Швейцарська економіка вважається однією з найбільш ліберальних і конкурентоспроможних у світі. Найбільш розвинені галузі промисловості - металообробка, машинобудування, верстатобудування, виробництво комп'ютерної техніки, транспортних засобів, годинників, хімічна, фармацевтична і харчова промисловість. Швейцарія також є одним з основних фінансових центрів світу [2].

Стійкість швейцарської валюти, політична та економічна стабільність в країні, вигідне географічне розташування і м'який клімат - всі ці чинники роблять Швейцарію виключно привабливим місцем як для підприємницької діяльності, так і для проживання.

Ще один, не самий останній фактор в очах іноземних інвесторів - податкова система Швейцарії з її різними можливостями легального скорочення податків. Податки в Швейцарії як для юридичних, так і для фізичних осіб значно нижче, ніж у багатьох інших європейських країнах. Загальна сума податку для юридичної особи не перевищує, як правило, 25% [2].

Власне кажучи, Швейцарія не відноситься до офшорних зон в прямому сенсі цього слова, оскільки в Швейцарії не існує поняття повного звільнення від сплати податків, як в традиційних офшорних юрисдикціях. Тим не менш, гнучка система оподаткування відіграє не останню роль в скороченні податків, оскільки передбачає пільгове оподаткування для деяких типів підприємств.

Податкова система в Швейцарії

 

Швейцарія - конфедеративна держава, що складається з конфедерації (центрального апарату), 26 кантонів та 3 тис. муніципалітетів, що входять до них. Кантони є суверенними адміністративно-територіальними одиницями, а ступінь муніципальної автономії визначається законодавством кантону.

Податкове навантаження порівняно з іншими країнами світу подано на рис. 1 [2].

Рисунок 1 – Рівні податкового навантаження по країнам світу у 2013 – 2014 рр. [2]

Серед країн світу Швейцарія посідає місце за рівнем загального відсотку по податковим ставкам (див. рис. 1). В Швейцарії загальний рівень податків складає 30,1 %, тоді як в Україні податковий тягар вдвічі більший, він у 2013 році складає 64,5 %, у 2014 – 64,6 % [2].

У Швейцарії визначення податків ґрунтується на двох різних принципах:

1) результуюче оподаткування - податок підраховується після закінчення податкового періоду (в основному для організацій);

2) попереднє оподаткування - податок підраховується до закінчення річного або дворічного податкового періоду на основі доходу, отриманого в попередній рік або два (в основному для фізичних осіб).

Швейцарське податкове законодавство засноване на наступних принципах:

• рівноправність;

• свобода торгівлі;

• гарантовані права власності;

• заборона межкантонального подвійного оподаткування;

• заборона невиправданих податкових надходжень [3, c. 76].

Велика увага в країні приділяється гармонізації (вертикальної і горизонтальної) оподаткування.

Визначення податкової юрисдикції регулюється конституцією, відповідно до положень якої жоден з трьох органів влади не заважає іншим, а тягар, який несуть платники податків, не переходить за економічний кордон обкладення. Кантонам, в принципі, дозволено стягувати будь-які види податків, крім тих, збір яких є ексклюзивною юрисдикцією конфедерації. Вони мають право створювати своє власне податкове законодавство. Муніципалітетам, в свою чергу, право збирати свої податки визначають конституції кантонів.

Рівень податків в Швейцарії визначають самі громадяни і платники податків шляхом прямої демократичної процедури, приймаючи рішення більшістю голосів. Постійно виражається сумнів у тому, що настільки делікатні питання, як повноваження оподаткування, можуть бути безпосередньо надані самим платникам податків. І справді, встановлення податкових ставок на всіх рівнях державної організації більшістю голосів припускає, що податкова шкала не повинна бути занадто прогресивної, оскільки в іншому випадку виявиться можливим «демократичне пригнічення» платників податків з більш високими доходами, що завершується в кінці кінців їх «вигнанням». Пряме голосування працює тільки тоді, коли і відповідальність є безпосередньою, що стосується також всіх.