Андрій ІллєнкоКінець ретронаціоналізму Та перспективи Нового Націоналізму Вступ
Дана робота має на меті підвести риску під критикою сучасного стану українського націоналізму і окреслити новий Український Соціал-Націоналізм, який має запропонувати новий підхід до розуміння націоналістичної ідеології. З огляду на це, доведеться торкнутись багатьох тем: від аналізу політичного спектру до геополітики. Але іншого шляху немає – стратегічна лінія формується з багатьох векторів і не врахування якогось з них відчутно її викривляє. Під ідеологією українського націоналізму ми маємо на увазі комплекс взаємопов’язаних фундаментальних ідей, які визначають основу самого руху та його найважливіші цілі. Очевидно, що на сьогоднішній день український націоналізм не має адекватної ідеології. Це ілюструє багато прикладів: коли українського націоналіста запитують, за що він бореться, то зазвичай він відповідає щось щось на зразок – „щоб все було українське”. Дотеперішній український націоналізм зводив свій дискурс до питань мови, історії та Росії, все інше просто не розглядаючи. І в такому разі, хочемо ми того чи ні, але закиди в нашу сторону, щодо відсутності в нас жодної конструктивної програми, є слушними. Націоналістична тактика виконує по-суті роль стратегії, що є абсолютно неприпустимим: куди мінлива тактична лінія занесе, в яку ідеологічно-політичну гавань – туди й причалимо. І це в той час коли тактика повинна виходити зі стратегії та не суперечити їй в жодному разі. Зважаючи на вище сказане, ми маємо на меті, окрім критики існуючого стану речей, дати також проект конструктивної програми оновленого Українського Націоналізму.
|
