Вступ
1. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни і розвиток
2. Зміст законів діалектики
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Матеріалістична діалектика є філософською теорією загальності розвитку й універсальним методом теоретичного і практичного освоєння дійсності. Перш за все вона є вченням про розвиток в його найбільш повному, глибокому і вільному від однобічності вигляді. У матеріалістичній діалектиці розуміння всезагальних законів мислення (пізнання) доведене до їх розуміння як відображення загальних законів розвитку об’єктивного світу. У цьому значенні матеріалістична діалектика є наукою про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.
Матеріалістичну діалектику з боку її будови можна визначити як систему логічно взаємопов’язаних категорій, взаємозв’язок яких виражається законами. Тому матеріалістичну діалектику можна також визначити як систему законів. Закони діалектики, в свою чергу, знаходять узагальнення в принципі розвитку – основоположному принципі матеріалістичної діалектики. Однак це не означає, що він — її єдиний принцип. Уся система принципів такої матеріалістичної філософії є також і системою принципів матеріалістичної діалектики. Однак у цій системі вони підлягають правилам розгортання принципу розвитку І, відповідно, модифікуються. З іншого боку, сам принцип розвитку отримує свою дійсну матеріальну реалізацію в органічній єдності з принципами єдності світу, загального зв'язку, практики тощо.
Принципи — це логічна підстава теорії, вихідні положення, які синтезують весь зміст теорії в систему взаємозв’язаних логічних тверджень. У цьому аспекті вони виконують функцію методологічних регуляторів побудови теорії.
Закони діалектики — загальні форми суттєвого зв'язку в процесі розвитку, які виконують важливу методологічну функцію в побудові теорії. Вони (закони), власне, формують предмет теорії як спосіб зв'язку між категоріями, що є фундаментальними поняттями, які відображають різноманітні аспекти процесу розвиту.
