КЛИЧНИЙ ВІДМІНОКПри звертанні до осіб або персоніфікованих явищ в УМ вживаються форми Кл. в. Використання у звертаннях форм називного відмінка (що властиве російській мові) для української мови є ненормативним.Специфіка звертань полягає в тому, що вони є ізольованими частинами речення, тобто граматично не пов’язані з іншими словами в реченні (і не мають відповідного питання, що ставиться до них від інших членів речення). Треба запам’ятати закінчення, яких набуває те чи інше слово в Кл. в.
Звертання на письмі виділяються комами.
Кличний відмінок іменників І відміни Іменники чол. і жін. роду, що закінчуються на –а, у Кл.в. мають закінчення - о: Миколо, Ольго, колего, добродійко Іменники ч. і ж. роду, що закінчуються на –я, - мають закінчення -е (-є): нене, закрійнице, Ілле, Маріє, Ксеніє, Зоє. Закінчення -ю утворює кличний відмінок іменників м'якої групи 1 відміни (ч. і ж.р. на –я [а], що означають жіночі пестливі імена та назвижінок: Галю, Таню, Марусю, бабусю, тітусю. 2. Кличний відмінок іменників II відміни (чол. рід на – о, приголосний) 2.1. Закінчення -у мають: а) іменники твердої групи (що закінчуються на твердий приг.) (зокрема із суфіксами -ик-, -ок-, -к-): братику, хлопчику, синку, батьку, внучку, Петрику, Івасику; б) іншомовні імена з основою на г, к, ж: Джеку, Жаку, Ніку, Аліку,Гайку, Олегу, Майку, Людвігу, Генріху, Фрідріху; в) деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий та р (крім ж): викладачу, глядачу, укладачу, лікарю, поштарю, секретарю, товаришу (але каменяре). 2.2. Закінчення -ю виступає у іменників м'якої групи (на м`які приголосні, у т.ч. на й): вихователю, дідусю, Віталію, Геннадію, Костю, Олесю, Ігорю. 2.3. Закінчення -е мають: а) безсуфіксні іменники твердої групи: брате, голубе, куме, парубче,друже, пастуше, Іване, Петре, Степане, Володимире, Ярославе (але: діду,сину, тату); б) іменники твердої групи із суфіксами -ист-, -іст-, -ор-, -тор-,-атор-, -ер-, -ир-: радисте, альпіністе, професоре, директоре, ректоре,адміністраторе, режисере, комбайнере, бригадире, командире; в) іменники м'якої групи із суфіксом -ець -: молодче, хлопче, кравче(але: бійцю, знавцю, добровольцю); г) деякі іменники мішаної групи (зокрема власні назви з основою на ж, джі загальні назви з основою на р, ж): Довбуше, Джордже, газетяре,кресляре, стороже. 3. Кличний відмінок іменників III відміни (жін..р. на приголосний) У кличному відмінку іменники III відміни мають закінчення -е: розкоше,радосте, Любове, Аделе, Нінеле. 4. Кличний відмінок імен по батькові Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку закінчення -о,імена по батькові чоловічого роду — закінчення -у: Ірино Петрівно, НадієМихайлівно, Степане Івановичу, Петре Васильовичу. 5. Звертання, що складаються з кількох назв 5.1. У звертаннях, що складаються з двох власних назв (імені та побатькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають формукличного відмінка: Григорію Семеновичу, Ірино Андріївно, пане Максиме,друже Іване, тітко Маріє. 5.2. У звертаннях, що складаються із загальної назви й прізвища, кличнуформу має загальна назва, а прізвище виступає у формі називноговідмінка: пане Чорний, добродійко Прищепа, депутате Соколовський
|
