Дієприслівникові звороти
Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова на позначення додаткової дії або стану, що супроводжують іншу дію або стан, і відповідає на питання що зробивши? що роблячи? Дієприслівник доконаного виду утворюється від основи інфінітива доконаного виду: до дієслова у формі чоловічого роду минулого часу додається суфікс -ши: Рахувати − рахував − рахувавши Маркувати − маркував − маркувавши говорити − говорив − говоривши Оглянути − оглянув − оглянувши
Дієприслівник недоконаного виду утворюється шляхом додавання основи теперішнього часу недоконаного виду: до дієслова у третій особі множини теперішнього часу замість -ть додається суфікс -учи, -ючи (для І дієвідміни) та -ачи, -ячи (для ІІ дієвідміни), наприклад: Експортувати − експортують − експортуючи Оплачувати − оплачують − оплачуючи Виробляти − виробляють − виробляючи Саджати − саджають − саджаючи
Дієприслівник разом із залежними від нього словами складає дієприслівниковий зворот, який у реченні виділяється в усіх позиціях комами, наприклад: Підписавши накладну на повернення товару, менеджер віддає її бухгалтерові. Менеджер, підписавши накладну на повернення товару, віддає її бухгалтерові. Дієприслівникові звороти традиційно розміщуються на початку речення і використовуються в офіційно-діловому і науковому стилях для більшої чіткості та лаконічності текстів. Порівняймо:
Дієприслівниковими зворотами зазвичай формулюються причини, які є підставою для ухвалення того чи іншого рішення (Враховуючи... Вважаючи... Беручи до уваги... Керуючись... та ін.). Так зворото дають також можливість продемонструвати обізнаність з обговорюваним питанням (Уважно розглянувши поданий на затвердження проект, бюро вважає...).
Керування у словосполученнях (хворіти грипом чи хворіти на грип)
У наукових текстах та документах дуже часто трапляються помилки, пов’язані з підрядним зв’язком керування. Керування − це такий спосіб підрядного зв’язку, при якому головне слово керує залежним, тобто вимагає від залежного слова певного відмінка, а іноді і прийменника. Керування буває прийменникове і безприйменникове керування, наприклад:
Найчастіше помилки є наслідком взаємозаміни близьких за значенням слів (синонімів), які вимагають після себе різних відмінків: призвести (до чого?) до ускладнень − спричинити (що?) ускладнення навчатися (чого?) мови – вивчати (що?) мову опанувати (що?) аудит – оволодіти (чим?) аудитом оплата (чого?) проживання – плата (за що?) за проживання відповідно (до чого?) до наказу – згідно (з чим?) з наказом властивий (кому?) службовцям – характерний (для кого?) для службовців зважати (на що?) на ситуацію – враховувати (що?) ситуацію наголосити (на чому?) на факті – підкреслити (що?) факт повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора повідомлювати (що?) факти – інформувати (про що?) про факти присвячувати (чому?) події – приурочувати (до чого?) до події сповнений ( чого?) рішучості – наповнений (чим?) радістю здатний на (що?) подвиг − здібний до (чого?) навчання
Часом помилки є результатом змішування засобів російської та української мов, коли однакові за значенням слова в різних мовах вимагають від залежних іменників різних відмінків і прийменників: Благодарить (кого?) коллегу – дякувати (кому?) колезі Причинять (что?) убытки – завдавати (чого?) збитків Снабжать (чем?) продуктами – постачати (що?) продукти Нуждаться (в чем?) в деньгах – потребувати (чого?) коштів Подражать (кому?) руководителю – наслідувати (кого?) керівника Уступить (что?) место – поступитися (чим?) місцем Аналогичный (чему?) препарату – аналогічний (до чого?) до препарату Изменить (кому?) коллективу – зрадити (кого? що?) колектив Поступить (куда?) в институт – вступити (куди?) до інституту Приложить (что?) усилия – докласти (чого?) зусиль Заслуживать (чего?) поощрения – заслуговувати (на що?) на заохочення Знать (о ком?) о сотруднике − знати (про кого?) про співробітника Свидетельствует (о чем?) о высоком уровне – засвідчує (що?) високий рівень
Укладаючи ділові папери, слід зважати на такі моменти: · дієслова інформувати, сповіщати вимагають від іменника форми знахідного відмінка (інформувати студентів, сповістити інженера); · дієслова зазнати, завдати вимагають від іменника формиродового відмінка (зазнати біди, завдати збитків, шкоди); · дієслова читати, писати, говорити, повідомляти, їхати, летіти, плисти вимагають після себе орудного відмінка (говорити англійською мовою, писати українською, повідомити телефоном, їхати тролейбусом, летіти літаком); · прикметники хворий, багатий, високий, поганий вимагають після себе знахідного відмінка з прийменником на (хворий на туберкульоз, багатий на ідеї, високий на зріст, поганий на смак); · при позначенні часу, коли щось відбулося чи має відбутися, використовується родовий відмінок, наприклад: до університету вступив 2008 року; минулого року розлучився, наступного року, наступного тижня, цього дня; · не можна використовувати спільний додаток при словах, які вимагають після себе неоднакових відмінків, наприклад: Неправильно Правильно
Довільна зміна форми залежного слова у словосполученнях, зв’язаних керуванням, є грубим порушенням мовної норми.
|