Випробовування на гостроту пругів.

Принцип випробування полягає в тому, що шпинделем, обгорнутим самоклеючою стрічкою, проводять по доступному випробувальному прузі, зробивши одиничний оберт на 360°. Після цього вимірюють довжину розрізаної ділянки стрічки.

Відповідно до методу „Доступність частини або деталі іграшки”, необхідно визначити, чи є випробний пруг доступним.

Іграшку закріплюють так, щоб доступний пруг під впливанням шпинделя не згинався і не переміщувався. Опора повинна знаходиться на відстані не менше ніж 15 мм від випробного пруга.

Якщо для випробовування окремого пруга необхідно видалити або здемонтувати частину іграшки, у результаті чого може змінитися жорсткість пруга, то в цьому випадку необхідно установити опору так, щоб жорсткість цього пруга була приблизно такою самою, як жорсткість пруга в зібраній іграшці.

Шпиндель обгорнути одним шаром стрічки так, щоб була забезпечена достатня площа для випробовування.

Обгорнений шпиндель установити так, щоб його вісь перебувала під кутом (90 ± 5)° до прямого пруга, або під кутом (90 ± 5)° до лінії дотику у випробній точці вигнутого пруга. При цьому стрічка повинна бути в контакті із самою гострою частиною пруга (у найнесприятливіших умовах) у момент повного оберту шпинделя (рис. 3).

Під час оберту на 360° навколо своєї осі шпиндель притискається до випробного пруга так, щоб під час оберту шпиндель не переміщувався щодо пруга. Якщо під час випробовування відбудеться вигин пруга, то необхідно вибрати таке максимальне зусилля, що не викликає вигину пруга.

Рис. 3 Пристрій для випробовування пругів

 

1 – переносний або портативний пристрій, що забезпечує прикладання визначеного зусилля F до шпинделя;

2 – самоклеюча ПТФЕ-стрічка в один шар;

3 – регульований діапазон кута пошуку найнесприятливішого положення;

4 - шпиндель;

5 – випробний пруг.

Потім стрічку знімають зі шпинделя, не збільшуючи до того ж розріз стрічки і не перетворюючі в розріз якийсь дефект стрічки. Вимірюють довжину ділянки стрічки, що контактувала з пругом під час випробовування, і довжину розрізаної ділянки стрічки разом із проміжними розрізами.

Обчислюють відсоток довжини стрічки, надрізаної під час випробовування. Якщо це число перевищує 50 % лінії контактування стрічки з пругом, то пруг вважають потенційно небезпечним гострим пругом [8].