O Дослідницько-пошуковіУ структурі способу дії виокремлюють:виконавську, орієнтаційну, контрольну частини. Виконавська частина способу дії забезпечує зміну об'єкта, тобто перехід його з одного стану в інший. Орієнтаційна охоплює модель об'єкта і модель дії з ним; алгоритми операцій; засоби випереджувального, поточного і підсумкового контролю операцій; об'єднання різних моментів у загальний план діяльності, вибір оптимального варіанта. Контрольна частина способу дії передбачає перевірку правильності результатів дії та способу здійснення, ставлення учня до її виконання. Контрольна частина способу дії поєднує: 1) оцінювання виконаної операції (вимірювання показників результату, кількісна характеристика яких передбачена певними критеріями та показниками). 2) зіставлення результатів, вимірювання показників продукту з еталонним їх значенням відповідно до певних критеріїв. Основними параметрами дії є її форма, узагальненість, розгорнутість; другорядними - доцільність, усвідомленість виконання, абстрактність і міцність засвоєння. Ефективне виконання навчальної діяльності передбачає оволодіння школярем навчальними операціями, способами дії, діяльності загалом. Загальною характеристикою психічного та особистісного розвитку, яка забезпечує досягнення вищого рівня у формуванні узагальнених принципів і способів дії, є здатність до навчання. Здатність до навчання - система властивостей особистості і діяльності школяра, яка характеризує його можливості у засвоєнні навчальної програми (знань, понять, умінь, навичок тощо) Про специфічні здібності свідчить навченість школяра. Від рівня її розвитку залежать швидкість, обсяг, міцність, гнучкість засвоєної інформації. Психофізіологічно вона зумовлюється рухливістю (динамічністю) нервової системи, тобто швидкістю утворення тимчасових зв'язків, що сприяє оволодінню новими знаннями, визначає зону найближчого розвитку. Здатність до навчання характеризується продуктивністю (якість, темп, обсяг роботи в одиницях часу, відсутність напруги і стомлення протягом тривалого часу, задоволеність результатом праці). Продуктивність навчальної діяльності - швидкість і якість засвоєння знань, формування узагальнених способів дій На психофізіологічному рівні ефективність навчальної діяльності забезпечується будовою і функціями нейрона, зокрема процесами взаємного збудження та гальмування завдяки впливу нейромедіаторів, які виділяються у сфері синапсів Систему показників здатності до навчання утворюють темп засвоєння нового матеріалу, легкість (відсутність напруги і стомленості, переживання задоволення від засвоєння знань), формування умінь, гнучкість у переключенні на нові способи і прийоми роботи, тривалість збереження засвоєного матеріалу. Здатність до навчання виявляється у процесі засвоєння школярами понять, оволодіння прийомами розумової діяльності. Суттєвою характеристикою навчальної діяльності школяра є навченість. Навченість - відносно стійка властивість особистості, суттєвим компонентом якої є здатність до навчання Високий розумовий розвиток може поєднуватися із відносно низькою навченістю, яка компенсується великою наполегливістю. Із віком розумовий розвиток підвищується, а навченість школяра упродовж тривалого часу може бути відносно постійною. Показники розумового розвитку (запас знань, міра їх систематизації, володіння раціональними прийомами розумової діяльності) засвідчують не так результат, як процес формування знань, прийомів (легкість і швидкість здобуття знань, оволодіння прийомами розумової діяльності).
Врахування основних механізмів навчання є необхідною умовою його ефективності. Отже, психологічними основами оптимізації навчання є забезпечення функціонування його повноцінної структури в єдності ефективного викладання навчального матеріалу і керівництва вчителем розвитком школярів та їх навчальною діяльністю. Для цього педагог використовує відповідні методи навчання, організовує навчання у співробітництві та актуалізує механізми навчання.
|
