Специфіка управлінської праці.

Менеджмент завжди неподільно зв’язаний з людьми, які займаються управлінням. Тому праця в сфері управління отримала назву управлінської (менеджерської). Люди, які займаються управлінською працею, називаються УПРАВЛІНСЬКИМ ПЕРСОНАЛОМ.

УПРАВЛІНСЬКА ПРАЦЯ – це специфічний вид людської діяльності, який обумовлюється в процесі розподілу і кооперації суспільної праці. У порівнянні з іншими видами праці управлінська має специфічні особливості, які визначаються в характері, цілях, предметі, результатах і засобах, що використовуються. Найбільш системно основні параметри і сам процес управлінської праці може бути визначений наступним чином:

МЕТА – цілевизначення; розробка засобів і умов досягнення цілей (управлінська технологія); координація сумісної діяльності людей в організаціях;

ОБ’ЄКТ – людина, група людей (організація), процеси в організації;

ПРЕДМЕТ – складні відносини людей в процесі виробництва матеріальних благ і керування цим процесом; інформація та інформаційні ресурси;

ЗАСОБИ – організаційна, обчислювальна, комп’ютерна техніка, ЕОМ, зв’язок;

ХАРАКТЕРИСТИКА – розумова праця, інформаційна природа, робота з людьми, різноманітність і складність задач, творчий характер;

ПРОДУКТ – управлінські рішення; управлінські впливи, які забезпечують вдосконалення, розвиток, прогрес тощо;

ЛОГІКА – менеджери з допомогою сучасних технічних засобів аналізують різноманітну інформацію і приймають рішення, щоб визначити цілі організації і досягнути відповідних результатів: задовольняти потреби, створювати умови для ефективної праці, координувати зусилля людей для створення матеріальних благ, раціонально використовувати ресурси тощо.

ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ:

Ø розумова праця, яка узгоджує творчі, логічні і технічні операції;

Ø посередньо продуктивна праця;

Ø робота з людьми;

Ø інформаційна природа;

Ø різноманітність задач;

Ø творчий характер.

ПРОДУКТ – управлінські впливи; управлінські рішення.

У зв’язку з цим необхідно визначити зміст понять “управлінський персонал”, “менеджер”, які в літературі трактуються досить широко.