Пояснити особливості здійснення банками лізингових операцій. охарактеризувати фактори, що впливають на розмір лізингових платежів.

лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фін. коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (зу «про лізинг»).

об'єкт лізингу може бути будь-яке майно, що належить до основних фондів, щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг. розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна.

суб'єкти лізингу: лізингодавець; лізингоодержувач (страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми, банки, які кредитують лізингодавця і є гарантами угод).

залежно від рівня окупності об’єктів лізингу розрізняють оперативний та фінансовий лізинг.

оперативний лізинг передбачає передання лізингоодержувачу права користування об'єктом лізингу на строк, що не перевищує строку його повної амортизації, з обов'язковим поверненням об'єкта лізингу власнику після закінчення строку дії договору.

фінансовий лізинг передбачає протягом дії договору лізингу виплату лізингоодержувачем платежів, які покривають повну або більшу частку вартості амортизації об'єкта лізингу, додаткові витрати і прибуток лізингодавця.

29. Пояснити особливості здійснення банками факторингових операцій. назвати основні умови факторингового договору.

Факторинг — це операція, яка поєднує у собі низку посередницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб'єкта господарювання. основою факторингу є передавання першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають:кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку постачальника, зокрема реалізації продукції (роботи, послуг); інкасування дебіторської заборгованості постачальника; страхування постачальника від кредитного ризику.

учасниками факторингової операції можуть бути:посередник (фактор), тобто банк або факторингова компанія; постачальник товарів (робіт, послуг); покупець.

факторингові операції можна класифікувати за багатьма ознаками:

за сектором ринку - розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг.

залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про переуступлення ним прав вимоги боргу - факторинг може бути конвенційним (відкритим) та конфіденційним (закритим).

залежно від характеру взаємовідносин між фактором і розрізняють факторинг з правом регресу та факторинг без права регресу.

за набором послуг - з повним набором послуг та з частковим набором послуг.

Сума доходу від факторингових операцій = комісії + сума %

факторингові операції вигідні як постачальнику, так і фактору.