Студопедия — Обмін білків і нуклеїнових кислот
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Обмін білків і нуклеїнових кислот

Білки є основним будівельним матеріалом різноманітних біологічних структур клітин організму, тому обмін білків має першорядну роль в їх руйнуванні і новоутворенні. У здорової дорослої людини за добу оновлюється 1-2 % загальної кількості білків тіла, що пов’язане переважно з деградацією м’язових білків до вільних амінокислот. Близько 75-80 % вивільнених амінокислот знову використовуються в біосинтезі. Біля 10-15 % енергоспоживання організму забезпечується білками. При окисненні 1 г білків виділяється 17 кДж енергії.

Стан обміну білків в організмі людини може оцінюватись по азотистому балансу. Азотистий баланс – це різниця між кількістю введеного з їжею та виведеного з організму у вигляді кінцевих продуктів його обміну (г азоту за добу).

Азотиста рівновага спостерігається у випадках, коли кількість введеного та виведеного азоту однакове. Такий стан є фізіологічною нормою. Загальний вміст азоту в сечі людини в нормі складає 10-18 г/доба.

Позитивний азотистий баланс спостерігається при накопиченні азоту в організмі. В цьому випадку процеси синтезу переважають над процесами розкладу білків в тканинах. Це можливо у випадках молодого організму та у спортсменів при довготривалій адаптації до фізичних навантажень.

Негативний азотистий баланс має місце при надмірному виведенні азоту з організму (повне або часткове білкове голодування) у випадку виконання великих фізичних навантажень або у похилому віці.

М’язова діяльність різного характеру викликає зміну азотистого балансу, що необхідно враховувати при тренувальному процесі для попередження виснаження організму.

Білки є основним пластичним матеріалом нашого організму, який іншими речовинами замінити неможливо. Залежно від амінокислотного складу для покриття потреб організму в білку необхідна різна кількість окремих білків. Найбільш цінними є білки, які в достатній кількості містять всі необхідні організму незамінні амінокислоти.

Біологічна кількість білка визначається якісним і кількісним складом амінокислот. Цінними є білки молока, м’яса і курячого яйця, із рослинних білків – білки картоплі, хліба. У змішаній дієті, що складається з 110-120 г білків, 40-60 г жирів і 600-700 г вуглеводів, має міститись не менше 50% білків тваринного походження. Така дієта забезпечує потребу організму в усіх незамінних амінокислотах.

Розщеплення білків на амінокислоти відбувається в травному тракті. Процес обміну білків включає перетравлювання, усмоктування продуктів розщеплення і внутрішньоклітинний обмін.

Послідовність основних етапів перетворення білків в організмі людини схематично показано на рис. 7.

ТРАВЛЕННЯ
Біосинтез білка
енергія
БІЛКИ ЇЖІ
Пепсин
ВИВЕДЕННЯ
М’язи
Окиснення
Амінокислоти
Розпад білка
Сечовина
Глюкоза
енергия
Перетворення
Окиснення
Синтез білка, креатину та інших речовин
Сечовина
Печінка
Амінокислоти
Амінокислоти
Гормо–Біосинтез нів білка
енергія
Тканини (не м’яз)
ПРОМІЖНИЙ ОБМІН
ТРАНСПОРТ (кровоток)
ВСМОКТУ-ВАННЯ амінокислот в кров
3 зв (зв’язаний)
Трипсин Хімотрипсин Дипептидази в кишечнику

Рис. 7.

Схема основних етапів обміну білків в організмі людини

 

Білки їжі в ротовій порожнині не розщеплюються, тому що слина не має ферментів, що розщеплюють білки.

Перетравлювання білків відбувається в шлунку і тонких кишках. Під дією хлороводневої кислоти, що міститься в шлунковому соці, який виділяється слизовою оболонкою шлунку (2,5 л на добу),

відбувається набрякання білків, що полегшує їх гідролітичне розщеплення ферментами.

Хімічне розщеплення білків починається в шлунку під дією протеолітичних ферментів (пептидгідролаз), які розщеплюють пептидні зв’язки між амінокислотами.

R1 — C — N — R2 + H2O → R1 –– C ––OH + R2 ––NH2

 

O H OH

Ці ферменти утворюються в неактивній формі, що запобігає самоперетравленню білків в клітинах, де вони синтезуються, і стінках шлунково-кишкового тракту.

Фермент шлункового соку пепсин утворюється з неактивного пепсиногену під дією хлороводневої кислоти. Він проявляє ферментативну активність в дуже кислому середовищі при рН 1-2. Пепсин розщеплює пептидні зв’язки білків з утворенням високомолекулярних пептидів та простетичних груп. Ферменти соку підшлункової залози трипсин і хімотрипсин проявляють максимальну активність при рН 7,8. Вони розщеплюють білки на більш прості сполуки – низькомолекулярні пептиди та деяку кількість вільних амінокислот.

Заключне розщеплення низькомолекулярних пептидів до амінокислот відбувається під дією високоспецифічних ферментів амінопептидаз, карбоксипептидаз та дипептидаз.

Ферменти мікрофлори товстого кишечнику розщеплюють амінокислоти з утворенням різних токсичних речовин: фенолу, крезолу, сірководню, меркаптанів (процес гниття).

Весь процес перетравлення білків займає в середньому 8-12 год. після прийняття їжі (рис. 8).

Білки
Шлунок
Підшлункова залоза
До печінки
Поліпептиди і амінокислоти
Білки їжі
Амінопептидази
Поліпептиди і амінокислоти
Амінокислоти
Пепсин (рН біля 1,5)
Трипсин Хімотрипсин (рН біля 7,8)
В кров
Тонкий кишечник
Ротова порожнина

Рис. 8.

Перетворення білків в процесі травлення і всмоктування амінокислот

 

 

Всмоктування амінокислот в кишечнику включає різні механізми їх транспорту крізь стінки кишечнику та капілярів: осмос, дифузію, активний транспорт.

Амінокислоти, які утворилися при розщепленні білків їжі, використовуються для біосинтезу специфічних для організму білків. Щодобово в організмі утворюється 1,3 г білка на 1 кг маси тіла. Білки в клітинах організму постійно синтезуються, так як вони мають обмеження часу життя. Всі білки організму оновлюються за 130-150 діб.

Процес біосинтезу білка – складний багатоступінчастий процес. Основна роль у визначенні структури білків, які синтезуються, належить ДНК. Послідовність та набір амінокислот в білковій молекулі визначає послідовність нуклеотидів в молекулі ДНК. Самі ДНК безпосередньо в синтезі білків участь не приймають. Вони знаходяться в ядрі клітини і вміщують генетичну інформацію про структуру білка. Синтез білка відбувається в рибосомах – клітинних структурах, які знаходяться в цитоплазмі.

Синтез білка потребує витрат великої кількості АТФ. Для приєднання одної амінокислоти до поліпептидного ланцюга білка, який синтезується, використовується п’ять молекул АТФ.

Перетворення амінокислоти в організмі людини відбувається переважно в клітинах печінки, нирках і незначною мірою – у клітинах скелетних м’язів.

Відщеплення аміногруп від амінокислоти відбувається в процесах дезамінування (перенесення амінної групи від однієї молекули до іншої без утворення вільного аміаку). Окисне дезамінування полягає у відщепленні аміногруп від амінокислоти з виділенням аміаку.

При декарбоксилуванні амінокислот у тканинах утворюються аміни. У результаті різних перетворень амінокислот у тканинах організму утворюються аміак, вуглекислий газ і вода. Основний шлях знешкодження аміаку пов’язаний з утворенням сечовини, що являє собою нейтральну сполуку, розчинну у воді. На частку азоту сечовини припадає від 80 до 85 % загальної кількості азотистих речовин сечі.

Обмін нуклеїнових кислот

Нуклеїнові кислоти є складовою частиною нуклеопротеїдів і входять до складу харчових продуктів. Під дією травних соків травного каналу нуклеопротеїди розщеплюються на прості білки і нуклеїнові кислоти. У результаті повного розщеплення мононуклеотидів утворюються азотисті основи, пентози і фосфатна кислота, які використовуються організмом для біосинтезу різних сполук, у тому числі нуклеотидів, нуклеїнових кислот і нуклеопротеїдів.

Регуляція біосинтезу білка можлива на всіх її етапах: на рівні активації і переносу амінокислот до рибосом, на рівні біосинтезу ДНК, різних видів РНК та рибосом, а також на рівні організації субклітинних структур, клітин органу і організму.

 




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Личный состав Вооруженных Сил РФ включает | ОБМЕН НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ

Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 1328. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Вопрос 1. Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации К коллективным средствам защиты относятся: вентиляция, отопление, освещение, защита от шума и вибрации...

Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия