Скульптор, кінорежисер, драматург. Успішно працював у жанрі портрета та монументальної скульптури
Авангардні роботи: «Журавлі летять», «Бунт», «У глибині сибірських руд», «Якби ви знали, паничі»
|
| Іван Кавалерідзе (1887 – 1978) |
| Мистецтво 30-х – першої половини 50-х рр. |
1937 року за акварелі із серії «Дніпробуд» здобув золоту медаль на паризькій міжнародній виставці «Мистецтво і техніка в сучасному житті» |
| Карпо Трохименко (1885 – 1979) |
|
| Микола Бурачек (1871 – 1942) |
| Автор численних портретів письменників (Юрія Яновського, Павла Тичини, Максима Рильського, Івана Ле, Леоніда Первомайського), акторів (Марія Литвиненко-Вольгемут, Бела Руденко), архітекторів (Є. Катоніна, В. Заболотного), скульпторів (М. Лисенка, Б. Яковлева), академіка О. Богомольця, генерала С. Ковпака тощо. Краєвиди України («Повінь. Конча Заспа», «Дуби», 1953), Молдавії, Кавказу, Уралу, Кабардино-Балкарії, Башкирії; зокрема індустріальні серії з будов Одеси (1925—1935), Дніпрельстану (1930—1935, понад 70 аркушів), Луганська та ін. |
| Олексій Шовкуненко (1884 – 1974) |
Працював у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета, захоплювався експресіоністичними пошуками сучасного мистецтва. Портрети письменників Р. Роллана та А. Барбюса, створені художником у 30-ті роки, вражають досконалою технікою живопису, гостротою трактування образів, енергійною манерою виконання.
Пейзажі:
|
| Микола Глущенко (1901 – 1977) |
| Стихія її живопису – квіти, що утворюють композиції надзвичайної краси. Картини «Квіти за тином», «Квіти на блакитному тлі», «Натюрморт з колосками та глечиком» зачаровують поєднанням реального й фантастичного, відчуттям космічної гармонії, розмаїттям барв, філігранною манерою виконання. |
| Катерина Білокур (1900 – 1961) |
| Великого значення набуло монументально-декоративне мистецтво, в якому відбувалися сміливі експериментаторські пошуки. Серед оригінальних, яскравих творів українських монументалістів – вітраж-триптих в Національному університеті імені Тараса Шевченка (художники Ф. Глущук, В. Задорожний, В. Перевальський), мозаїка «Академія XVII ст.» в Інституті теоретичної фізики (художник М. Стороженко), оздоблення інтер'єру Палацу дітей та юнацтва у Києві за мотивами творчості народної художниці М. Приймаченко (художники А. Рибачук і В. Мельниченко). |
|
| Тетяна Яблонська (1917 – 2005) |
| Мистецтво другої половини 50-х –80-х рр. |
Був консультантом на зйомках кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». |
| Федір Манайло (1910 – 1978) |
Цикли:
2006 року Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу.
|
| Іван Марчук (нар. 1936) |
|
| Марія Приймаченко (1909 – 1997) |
| У роботі над книгою розкрилося непересічне обдаровання Анатолія Базилевича. Багата творча уява й висока майстерність знайшли яскраве втілення в ілюстраціях до творів «Пан Халявський» Г. Квітки-Основ'яненка, «Енеїда» та «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашека, збірки українських народних казок та ін. Значний внесок у розвиток графічного мистецтва належить Олександру Данченку. Створені ним ілюстрації до «Кобзаря» Т. Шевченка, «Енеїди» І. Котляревського, «Декамерона» Дж. Боккаччо – одні з кращих в українському образотворчому мистецтві. Талановитим інтерпретатором літературної класики був Михайло Дерегус, якийстворив ілюстрації до поеми І. Котляревського «Енеїда», повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» тощо. |
| Графіка |
Ілюстрації до творів:
Яскрава сторінка творчої біографії – участь у створенні кінофільмів «Тіні забутих предків» та «Захар Беркут».
|
| Георгій Якутович (1930 – 2000) |
Ілюстрації до творів:
|
| Скульптура |
| Сергій Якутович |
|
