Задача № 7. Інваліда 3-ї групи Д. було засуджено за чІнваліда 3-ї групи Д. було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців. В апеляції він просив замінити виправні роботи на штраф, посилаючись на інвалідність. Потерпіла Г. у запереченні на апеляцію просила залишити вирок без змін, зазначивши, що Д. фактично працює і його інвалідність не може перешкодити відбуванню покарання даного виду. Як має бути вирішена справа? Варіант: Д. став інвалідом 2-ї групи через місяць після постановлення вироку. Задача № 8 Ф. засуджена за ч. 1 ст. 140 КК до обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права займатись медичною практикою на строк 3 роки. У своїй апеляції адвокат засудженої просив виключити з вироку покарання у вигляді позбавлення права займатись певною діяльністю (медичною практикою), оскільки поряд із обмеженням волі воно передбачене в санкції ч. 1 ст. 140 КК як альтернативне основне покарання і суд не мав права призначати за один злочин обидва покарання одночасно. Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга? Задача № 9 Вироком суду Щ. засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України на 1 рік виправних робіт із відрахуванням 15 % заробітку в дохід держави; за ч. 2 ст. 125 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів Щ. визначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. Як встановив суд, безробітний Щ., будучи у стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з Б., яка виникла на ґрунті їх неприязних стосунків через користування спірною земельною ділянкою, на якій знаходилась худоба родини останнього, умисно став наносити дерев’яною палицею удари по голові та інших частинах тілах Б., внаслідок чого спричинив йому легкі тілесні ушкодження, а в подальшому – і легкі тілесні ушкодження дружині Б. Чи правильно було судом призначено покарання за кожний окремий злочин?
Тема 15. Призначення покарання – 4 години 1. Загальні засади призначення покарання. 2. Обставини, що пом’якшують покарання. 3. Обставини, що обтяжують покарання. 4. Обставини, що характеризують тяжкість вчиненого злочину та особу злочинця. 5. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті. 6. Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом. 7. Призначення покарання за сукупністю злочинів. 8. Призначення покарання за сукупністю вироків. 9. Правила складання покарань та зарахування строків попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання. Завдання: 1. Визначте та запишіть у конспект, у чому полягають відмінності у правовому регулюванні обставин, що пом’якшують покарання, і обставин, що обтяжують покарання. 2. Складіть кримінально-правову характеристику особи винного. 3. Складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупністю злочинів. 4. Складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупністю вироків. 5. Визначте та запишіть у конспект спільні і відмінні риси призначення покарання за сукупністю злочинів і призначення покарання за сукупністю вироків. Задача № 1 С., перевозячи будівельні матеріали на автомобілі «КамАЗ», рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену, посередині дороги. Це призвело до зіткнення з зустрічним автомобілем «Москвич», водій якого М. та його п’ятирічний син одержали тяжкі ушкодження, від яких того ж дня померли в лікарні. За ч. 3 ст. 286 КК С. було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи це покарання, суд визнав такими, що обтяжують покарання, обставини: а) злочином заподіяно тяжкі наслідки; б) його вчинено щодо малолітнього. В апеляції адвокат засудженого вказав: при призначенні покарання суд не врахував те, що: а) потерпілий М. також значно перевищив дозволену швидкість; б) С. раніше судимим не був, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, порушення правил безпеки дорожнього руху допустив уперше, брав участь у наданні допомоги потерпілим. Крім того, на думку адвоката, суд не повинен був враховувати вказані ним обставини як такі, що обтяжують покарання. Дайте оцінку вироку суду і доводам апеляції.
|
