Використання фінансів.

В рамках використання фінансів в загальному відтворенні можна виділити 3 головних напрямки фінансового впливу на процеси суспільного розвитку:

1. Фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення;

2. Фінансове регулювання економічних та соціальних процесів;

3. Фінансове стимулювання найкращих результатів діяльності.

Фінансове забезпечення процесу відтворення – це покриття витрат на відтворення за рахунок фінансових ресурсів, які акумулюються суб’єктами господарювання та державою.

Фінансові ресурси необхідні, насамперед, для суб’єктів господарювання, які формуються у них децентралізовано. Фінансові ресурси використовуються суб’єктами господарювання для здійснення витрат по розширенню виробництва та задоволення соціальних потреб працівників.

Потреби суспільного виробництва на макрорівні забезпечуються за рахунок централізованих фінансових ресурсів. Формами використання цих фінансових ресурсів є: бюджетні, позабюджетні кошти, які направляються на розвиток народного господарства.

Фінансове забезпечення витрат на відтворення може здійснюватись у 3 формах: самофінансування, кредитування та державне фінансування.

Самофінансування – засновано на використанні власних фінансових ресурсів суб’єктів господарювання. При нестачі цих власних фінансових ресурсів можуть бути використані позикові кошти, які залучаються на основі операцій з цінними паперами.

Кредитування – це такий спосіб фінансового забезпечення витрат на відтворення, при яких витрати суб’єктів господарювання покриваються за рахунок позики банку, яка надається на засадах строковості, платності та повернення.

Державне фінансування – проводиться на основі неповернення за рахунок бюджетних та позабюджетних фондів, які формуються на різних рівнях державного управління в процесі розподілу та перерозподілу частини національного доходу.

Фінансові резерви сприяють безперервності кругообігу коштів в загальному відтворенні.

Розглянемо схему формування фінансів:

 

 

Згідно вищенаведеної схеми, суб’єкт господарювання має фінансові відносини з іншими суб’єктами або державою.

Фінансові відносини – це грошові відносини господарюючого суб’єкта з:

- іншими суб’єктами господарювання в процесі формування та розподілення доходів;

- суб’єктами господарювання при виданні та розподіленні цінних паперів, при взаємному кредитуванні та дольовій участі у спільній діяльності;

- робітниками даного суб’єкта господарювання в процесі використання прибутку, при купівлі акцій, які розповсюджуються серед членів трудового колективу;

- його структурними підрозділами;

- його дочірніми підприємствами;

- податковими службами;

- банківською системою;

- страховими компаніями;

- органами державного управління;

- фінансовими та фінансово-кредитними суб’єктами господарювання.

Розглянемо формування та регулювання фінансового ринку.

Розвиток та регулювання фінансового ринку та його інфраструктури здійснюється при безпосередній участі державних інститутів.

Регулююча функція держави здійснюється у трьох напрямках: правова, економічна та організаційна.

1. Правова регулююча функція держави здійснюється шляхом прийняття відповідних законів та законодавчих актів, указів Президента, розпоряджень уряду та місцевих органів влади.

2. Економічна регулююча функція держави здійснюється шляхом впровадження відповідних розпоряджуючи документів, які пов’язані із впровадженням системи податків та ціноутворення, процентних ставок, квот, страхових внесків.

3. Організаційна функція держави здійснюється через створену систему державних адміністративних структур, до яких відносяться НБУ, Мінфін, Мінбезпеки, ФДМ та інші. Кожний державний інститут у відповідності із своїм статусом повинен виконувати контролюючі, розпоряджуючи, правові, строкові та інші спеціальні функції, які законодавчо закріплені за ним державою.