Мислення та інтелект.Література: Топчий М.В. Зоопсихология и сравнительная психология: Учебное пособие.- Ставрополь: СКСИ, 2005.- 272 с. С. 43 – 50. Завідувач кафедри психології управління Доц. С.С. Макаренко Серпня 2011 р.
ПЛАН Проведення лекційного заняття з навчальної дисципліни «Зоопсихологія порівняльна психологія» Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія» Курс – 1 Група (и) – ПП-21, 12, ПУ-21, 22. Тема 6/1: „Інтелектуальна поведінка у тварин” Питання: Мислення та інтелект. Експериментальне вивчення розумової діяльності. Вивчення здатності тварин до узагальнення та абстрагування. Роль розумової діяльності в поведінці тварин. Час – 2 год. Основна література: 1. Вопросы зоопсихологии, этологии и сравнительной психологии /Под ред. К. Э. Фабри. — М., 1975. 2. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. — М.,1981. 3. Правоторов Г. В. Зоопсихология для гуманитариев. — Новосибирск, 2001. 4. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. — М.,1976. 5. Чайченко Г. М. Зоопсихологія та порівняльна психоло-гія. — К.,1992. Додаткова література: 1. Бертон Р. Чувства животных. – М., 1972. 2. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Этюды по истории поведения. – М., 1993. 3. Дарвин Ч. Происхрождение видов. – М.-Л., 1962. 4. Ладыгина-Котс Н.Н. Исследование познавательных способностей шимпанзе. – М., 1923. 5. Сравнительная психология и зоопсихология / Сост. и общая редакция Г.В.Калягиной. – СПб: Питер, 2001. – 416 с.: ил. – (Серия «Хрестоматия по психологии»). 6. Хайнд Р. Поведение животных. — М., 1975.
Навчальна мета Ознайомити студентів з вивченням проблеми вродженої та набутої поведінки у тварин. Навести приклади досліджень різних вчених, що працювали над даною проблематикою. Описати зовнішні та внутрішні чинники інстинктивної поведінки. Розкрити важливість Научіння та його роль в розвитку психіки. Виховна мета: Виховувати науковий підхід до проблеми виникнення людини, її психіки та свідомого ставлення до місця людини серед природи. Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом Інформаційно-технічне забезпечення: лекційний матеріал, мультимедійний супрові лекції. ПЛАН
Мислення та інтелект.
Наявність у вищих тварин елементів розуму в даний час не викликає сумніву ні у кого з учених. Інтелектуальне поведінка являє собою вершину психічного розвитку тварин. Разом з тим, як зазначає Л.В. Крушинський, воно є не чимось незвичайним, а лише одним із проявів складних форм поведінки з їх вродженими і набутих аспектами. Інтелектуальне поведінка не тільки найтіснішим чином пов'язане з різними формами інстинктивної поведінки і навчання, а й саме складається з індивідуально мінливих компонентів поведінки. Воно дає найбільший пристосувальний ефект і сприяє виживанню особин і продовження роду при різких, швидко протікають зміни в середовищі існування. У той же час інтелект навіть самих вищих тварин знаходиться, безсумнівно, на нижчому щаблі розвитку, ніж інтелект людини, тому більш коректним буде називати його елементарним мисленням, або зачатками мислення. Біологічне вивчення даної проблеми пройшло довгий шлях, до неї незмінно поверталися всі найбільші вчені. Про історію вивчення елементарного мислення тварин вже говорилося в перших розділах цього посібника, тому в даній главі ми лише спробуємо систематизувати результати його експериментального вивчення. Визначення мислення та інтелекту людини Перш ніж говорити про елементарне мислення тварин, необхідно уточнити, як психологи визначають мислення і інтелект людини. В даний час в психології існує кілька визначень цих найскладніших явищ, однак, оскільки дана проблема виходить за рамки нашого навчального курсу, ми обмежимося самими загальними відомостями. Відповідно до точки зору А.Р. Лурія, "акт мислення виникає тільки тоді, коли у суб'єкта існує відповідний мотив, що робить задачу актуальною, а вирішення її необхідним, і коли суб'єкт опиняється в ситуації, щодо виходу з якої у нього немає готового рішення - звичного (тобто придбаного в процесі навчання) або вродженого ". Цілком очевидно, що даний автор має на увазі акти поведінки, програма яких повинна створюватися екстрено, відповідно до умов завдання, і за своєю природою не вимагає дій, що становлять проби й помилки. Мислення являє собою найскладнішу форму психічної діяльності людини, вершину її еволюційного розвитку. Дуже важливим апаратом мислення людини, істотно ускладнює його структуру, є мова, яка дозволяє кодувати інформацію за допомогою абстрактних символів. Термін "інтелект" використовується як у широкому, так і у вузькому сенсі. У широкому розумінні інтелект - це сукупність всіх пізнавальних функцій індивіда, від відчуття і сприйняття до мислення та уяви, у більш вузькому розумінні інтелект - це власне мислення. У процесі пізнання людиною дійсності психологи відзначають три основні функції інтелекту: здатність до навчання; оперування символами; здатність до активного оволодіння закономірностями навколишнього середовища. Психологи виділяють такі форми мислення людини: наочно-дієве, що базується на безпосередньому сприйнятті предметів в процесі дій з ними; образне, що спирається на уявлення та образи; індуктивне, що спирається на логічний висновок "від часткового до загального" (побудова аналогій); дедуктивне, що спирається на логічний висновок "від загального до приватного" або "від приватного до приватного", зроблений відповідно до правил логіки; абстрактно-логічне, або вербальне, мислення, що являє собою найбільш складну форму. Вербальне мислення людини нерозривно пов'язане з мовою. Саме завдяки мові, тобто другої сигнальної системи, мислення людини стає узагальненим і опосередкованим. Прийнято вважати, що процес мислення здійснюється за допомогою таких розумових операцій - аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення і абстрагування. Результатом процесу мислення в людини є поняття, судження й умовиводи. Мислення людини і розумова діяльність тварин Як стверджують провідні російські психологи, критеріями наявності у тварин зачатків мислення можуть бути наступні ознаки: "Екстрене поява відповіді у відсутності готового рішення" (Лурія); "Пізнавальне виділення об'єктивних умов, істотних для дії" (Рубінштейн); "Узагальнений, опосередкований характер відображення дійсності; відшукання і відкриття істотно нового" (Брушлінський); "Наявність і виконання проміжних цілей" (Леонтьєв). Мислення людини має цілий ряд синонімів, як то: "розум", "інтелект", "розум" і т.п. Однак при вживанні цих термінів для опису мислення тварин необхідно мати на увазі, що, як би складно не було їх поведінка, мова може йти лише про елементи і зачатки відповідних розумових функцій людини. Найбільш коректним є запропонований Л.В. Крушинський термін розумова діяльність. Він дозволяє уникнути ототожнення розумових процесів у тварин і людини. Найбільш характерна властивість розумової діяльності тварин - їх здатність вловлювати найпростіші емпіричні закони, зв'язують предмети та явища навколишнього середовища, і можливість оперувати цими законами при побудові програм поведінки в нових ситуаціях. Розумова діяльність відрізняється від будь-яких форм навчання. Ця форма адаптивної поведінки може здійснюватися при першій зустрічі організму з незвичайною ситуацією, що створилася в середовищі її проживання. У тому, що тварина відразу, без спеціального навчання, може прийняти рішення до адекватного виконання поведінкового акту, і полягає унікальна особливість розумової діяльності як пристосувального механізму в різноманітних, постійно мінливих умовах навколишнього середовища. Розумова діяльність дозволяє розглядати пристосувальні функції організму не тільки як саморегулюючих, а й самоселекціонірующіхся систем. Під цим мається на увазі здатність організму виробляти адекватний вибір біологічно найбільш адекватних форм поведінки в нових ситуаціях. За визначенням Л.В. Крушинський, розумова діяльність - це виконання тваринам адаптивного поведінкового акту в екстрено ситуації, що склалася. Цей унікальний спосіб пристосування організму в середовищі можливий у тварин з добре розвиненою нервовою системою.
|
