Проголошення Карпатської України
Після Мюнхенської угоди, підписаної 29-30 вересня 1938 року між прем'єр-міністром Великобританії Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Делад'є та фашистськими диктаторами Гітлером і Муссоліні, від Чехословаччини відірвано Судетську область і передано Німеччині. Почалася криза чеської державності. У жовтні 1938року Прага погодилася надати автономію Закарпаттю. Уряд краю спочатку очолив угрофіл А. Бродій, а через кілька днів А Волошин, який виступав за будування автономної Карпатської України у федеративному зв'язку з чехами й словаками. Однак міжнародні події перешкодили нормальному розвиткові автономії.
Щоб заручитися підтримкою Угорщини в майбутній війні, 2 листопада 1938 року Німеччина та Італія провели у Відні арбітраж, який розділив Закарпаття. Гітлерівська дипломатія передала Будапештові значну кількість українських земель зі 180-тисячним населенням і найбільшими містами: Ужгородом, Береговим, Мукачевим.
Уряд А. Волошина переїхав до Хуста. Йому вдалося провести кілька реформ, серед яких українізацію адміністративної влади та освіти. Був створений зародок збройних сил — «Карпатська Січ», до складу якої увійшли 5 тис. осіб.
Виникнення Карпатської України викликало неабияке піднесення на інших українських землях. Багато молодих українців, особливо з Галичини, переходили кордон і вливалися до лав «Карпатської Січі».
«Карпатська проблема» викликала новий розкол в ОУН. Галицький провід був готовий усебічно підтримати карпатоукраїнців, а оточення А. Мельника, знаючи реальні плани Гітлера, закликало до стриманих дій.
У ніч з 14 на 15 березня 1939 року німецька армія вступила на терени Чехословаччини. За угодою з Гітлером Угорщина почала окупацію всього Закарпаття. 15 березня 1939року Сойм Карпатської України проголосив незалежність країни й ухвалив Основний закон, який містив такі положення:
• «Карпатська Україна є незалежна Держава;
• Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА;
• Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України;
• Державною мовою Карпатської України є українська мова;
• Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта...». Президентом Карпатської України став обраний під гуркіт гармат Августин Волошин. 14 березня угорські війська вдерлися на Закарпаття.
Воєнізована організація, створена для охорони краю, — «Карпатська Січ», — незважаючи на героїчний опір, не змогла зупинити вторгнення 40-тисячної угорської армії.
Закарпатська Україна була окупована Угорщиною, яку підтримувала фашистська Німеччина. А. Волошин разом з урядом змушений був емігрувати.
Попри морок окупації, який знову охопив Закарпаття, проголошення незалежної держави мало велике історичне значення, бо продемонструвало непоборне прагнення населення краю до возз'єднання в єдиній Українській державі.
Персоналії
Августин Волошин (1874-1945)
Видатний український педагог, науковець, релігійний і громадський діяч, президент Карпатської України. Народився в с. Келеничі (тепер Міжгірського району Закарпатської обл.) Здобув теологічну освіту в Ужгородському університеті, закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті й одержав диплом викладача математики й фізики. Разом з однодумцями розгорнув велику культурницьку діяльність на Закарпатті: видавав газети, популярну серію дешевих книжок щодо створення кооперативів, читалень, підручники, посібники тощо. У травні 1920 року під безпосереднім впливом А. Волошина постає товариство «Просвіта», яке відіграло велику роль у формуванні національної свідомості мешканців Закарпаття. У 1938 році очолив уряд Підкарпатської Русі. Під час приєднання Чехії до гітлерівської Німеччини й проголошення незалежності Словаччини проголосив 14 березня 1939 року незалежність Карпатської України. Після угорської окупації Закарпаття змушений був емігрувати. Упродовж 1939—1945 pp. живу Празі, був ректором Українського вільного університету. У травні 1945 року радянські спецслужби заарештували А. Волошина й перевезли до Москви, де він і помер у тюрмі.
Тема 16. Правомерное поведение, правонарушение и юридическая ответственность. Законность и правопорядок.
- Понятие правомерного поведения. Признаки правомерного поведения.
- Классификация правомерного поведения.
- Понятие правонарушения.
- Структура правонарушения.
- Классификация правонарушений.
- Понятие и признаки юридической ответственности. Цель и функции юридической ответственности.
- Принципы юридической ответственности. Виды юридической ответственности.
1. Поведение людей, соответствующее требованиям правовых норм, является правомерным. Поведение, нарушающее эти требования – неправомерным.
Субъектами правового поведения выступают индивиды (граждане, иностранцы, лица без гражданства) и социальные общности (государственные и общественные организации, государство в целом).
К признакам правового поведения относится:
1. Совершение в сфере правового регулирования. Здесь понимается то, что поведение субъекта должно укладываться в рамки законодательства.
2. Осознанность. Субъект должен быть деликтоспособен.
3. Социальная полезность. Проявление в поведение только позитивных сторон и результатов для общества.
4. Соответствие праву. Поведение должно равняться конкретным нормам и принципам права.
Следовательно правомерное поведение можно определить, как “ обусловленную культурно-нравственными воззрениями и жизненным опытом человека деятельность в сфере социального действия права, основанную на сознательном выполнении его целей и требований”
Основные черты правомерного поведения:
1. Общественная полезность и массовость в проявлении. Правомерное поведение действительно свойственно подавляющему большинству людей. Никакое общество не может существовать без соблюдения правовых норм и законов, в условиях преобладания социальных отклонений.
