Мета роботи. Метою роботи є вивчення порядку на набуття практичних навичок визначення місця пошкодження в схемах цифрових шифраторів та дешифраторів методом тестування.

Метою роботи є вивчення порядку на набуття практичних навичок визначення місця пошкодження в схемах цифрових шифраторів та дешифраторів методом тестування.

2.2 Загальні положення

Як відомо з курсу дисциплін «Електроніка і мікросхемотехніка» та «Теорія автоматичного управління», в пристроях залізничної автоматики і телемеханіки, особливо у системах телекерування і телесигналізації (ТУ-ТС), широко застосовуються цифрові шифратори та дешифратори. Використання даних пристроїв дозволяє зменшити кількість каналів зв’язку між об’єктами і тим самим організувати телемеханічний спосіб керування та контролю. Як відомо, шифратори призначені для кодування інформації або представлення її в умовній, заздалегідь обумовленій формі, а дешифратори – для зворотного перетворення числового коду у смислове повідомлення [4, 5].

Пристрій, який перетворює дискретне повідомлення у відповідний йому числовий код (паралельний або послідовний), називається цифровим шифратором. Його можна розглядати як логічну групу комбінаційних схем «АБО». Дане перетворення здійснюється якщо на вхід шифратора подається у будь-який момент часу тільки одне повідомлення. Як правило, вхідні сигнали вводяться натисканням відповідних кнопок на пульті керування і являють собою різноманітні потенціали нульового (0) або визначеного (1) рівня (рис. 2.1).

Принцип роботи відомих у пристроях залізничної автоматики і телемеханіки дешифраторів полягає в тому, що кожному конкретному значенню числового коду на вході відповідає свій вихідний сигнал. Даний сигнал являє собою потенціали напруги певного рівня на його виходах (рис. 2.2).

 

 

 

Рисунок 2.1 – Умовне графічне позначення цифрового шифратора

 

Рисунок 2.2 – Умовне графічне позначення цифрового дешифратора

 

У процесі експлуатації систем автоматики і телемеханіки мають місце бути випадки відмов схем шифраторів та дешифраторів., що призводить до спотворення числового коду або вихідного сигналу. Очевидно, до подальша робота систем призупиняється і тим самим рух поїздів забезпечується із порушенням графіків. Головною задачею обслуговуючого персоналу в даному випадку є своєчасне визначення місця пошкодження, усунення наслідків відмови та послідуюча перевірка надійної роботи системи в цілому.

В залежності від кваліфікації обслуговуючого персоналу тривалість пошуку місця пошкодження і усунення наслідків відмови є різною. У зв’язку з цим існує декілька методів локалізації несправностей. Одним із найбільш прости та доступних серед них є метод тестування. В даному методі за допомогою заздалегідь розробленого переліку перевірок (тестів) на пульті вводяться вхідні сигнали та аналізуються вихідні сигнали шифратора (дешифратора). На підставі порушення числових значень у вихідному сигналі визначаються пошкоджені вузли, а згодом – елементи або зв’язки між ними [6].

2.3 Опис робочого місця

Лабораторна робота виконується на макеті, що містить панелі з елементами шифратора і дешифратора. На кожній панелі також встановлені індикаційні світло діоди, кнопки, мікротумблери та роз’єднувачі (гнізда) для комутації вхідних і вихідних кіл.

2.4 Програма виконання лабораторної роботи

1. За рекомендованою літературою [4 – 6] повторити відновити в пам’яті призначення елементів та принципи роботи цифрових шифратора і дешифратора. Відповісти на контрольні питання 1 – 4 (див. п. 2.7).

2. Пройти допуск до лабораторної роботи на підставі письмового опитування або тестування на ЕОМ за вказівкою керівника роботи.

3. Ознайомитися з лабораторним макетом та кнопками, що розташовані на ньому, а також мікроперемикачами та світлодіодами.

4. Дослідити роботу тригера при різних пошкодженнях та визначити їх місце у схемі.

5. Дослідити роботу дешифратора при різних пошкодженнях та визначити їх місце у схемі.

6. Дослідити сумісну роботу шифратора і дешифратора при різних пошкодженнях елементів.

7. Відповісти на контрольні запитання.

8. Скласти звіт з лабораторної роботи.

За рішенням викладача (керівника роботи) лабораторна робота може бути розділена на дві частини (перша частина включає п.п. 1 – 4 програми виконання роботи, а друга – п.п. 5 – 8). По кожній частині, за узгодженням з викладачем, може складатися окремий звіт (проміжний з першої частини і заключний з другої).

2.5 Методика виконання лабораторної роботи

Пройти допуск до виконання лабораторної роботи, для чого відповісти на контрольні питання 1 – 4 та/або пройти додаткове тестування (письмово або на ЕОМ) за дорученням керівника роботи.