Теоретичні відомості. (теорію до даної роботи див

(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §§6.2, 6.3)

Як відомо, фаза світлової хвилі більшості джерел змінюється швидко і хаотично з часом. Це відбувається тому, що фази коливань різних атомів не зв’язані, а випромінювання атома триває дуже короткий час ( с). Для одержання когерентних світлових пучків застосовується поділ одного пучка на два. В обох пучках фаза буде змінюватись однаково, тому різниця фаз не буде залежати від часу, тобто такі світлові пучки будуть когерентними. Під час накладання когерентних світлових пучків спостерігається інтерференційна картина з нерівномірною освітленістю. Місця, де інтенсивність максимальна, називаються максимумами, а де інтенсивність мінімальна – мінімумами.

Когерентні світлові пучки можна утворити за допомогою біпризми Френеля. Біпризма Френеля – це подвійна скляна призма з невеликим заломлюючим кутом α; (рис. 1).

Біпризма освітляється світлом, що проходить через щілину, розташовану паралельно ребру призми. Тому можна вважати, що щілина є точковий джерелом світла Р. Промені, котрі падають на верхню і нижню частини біпризми, після проходження крізь неї розходяться. Можна показати, що у випадку малого заломного кута призми α; та великої відстані L від джерела Р уявні продовження заломлених променів перетнуться в точках Р ₁ та Р ₂ (рис. 1). Ці точки є уявними зображеннями реального джерела Р, і виконують роль точкових когерентних джерел світла.

Промені, що виходять з уявних джерел Р ₁ та Р ₂ накладаються. Оскільки вони когерентні, то за біпризмою на екрані утворюється інтерференційна картина у вигляді чергування темних та світлих смуг, якщо світло монохроматичне, або кольорових смуг, якщо світло біле. Розподіл інтенсивності освітленості екрану у випадку монохроматичного світла зображений на рис.2.