Конструктивні особливості механічних трансмісійКонструктивні особливості трансмісій суттєво залежать від виду енергетичного засобу (трактор або автомобіль), кількості ведучих коліс, типу рушія (колісний чи гусеничний). Типові схеми механічних ступінчастих трансмісій наведені на рис. 1.
Рис. 1. Схеми механічних трансмісій: а – колісного трактора з ведучими задніми колесами; б – колісного трактора з чотирма ведучими колесами; в – автомобіля; г – гусеничного трактора; 1 – головне зчеплення; 2 – проміжне з’єднання; 3 – коробка передач; 4 – головна передача; 5 – диференціал; 6 – кінцеві передачі; 7 – механізм повороту; 8 – збільшувач крутного моменту; 9, 11 – карданні передачі; 10 – роздавальна коробка; 12, 13 і 14 – відповідно головна передача, диференціал і кінцева передача переднього ведучого моста Трансмісія колісного трактора з ведучими задніми колесами (рис. 1, а) складається з головного зчеплення 1, проміжного з’єднання 2, коробки передач 3, головної передачі 4, диференціала 5, кінцевих передач 6. Головне зчеплення дає змогу швидко відключати трансмісію від колінчастого вала і плавно з’єднувати його з нею. Проміжне з’єднання передає крутний момент двигуна від зчеплення до коробки передач в умовах можливого порушення співвісності між валами зчеплення і коробки передач. Коробка передач забезпечує зміну швидкості (крутного моменту) і напрямку руху, повну тривалу зупинку машини при працюючому двигуні. Головна передача – шестеренна, призначена для дальшого зниження частоти обертання (збільшення крутного моменту), а також для передачі обертання з поздовжніх валів на поперечні. Диференціал дає змогу при безперервному підведенні крутного моменту до ведучих коліс обертатися цим колесам з різною частотою. Кінцеві передачі – знижувальні передачі, які забезпечують кінцеве зниження частоти обертання, а отже, збільшення крутного моменту, що підводиться до ведучих елементів рушіїв. Оскільки автомобіль – транспортний засіб, швидкість руху якого у кілька разів перевищує швидкість руху трактора, передаточне число трансмісії і крутний момент, що передається нею, менші, ніж у трактора. Тому й елементи трансмісії автомобілів простіші за конструкцією і менш металомісткі. У конструкції більшості автомобілів відсутні кінцеві передачі, крім того, від трактора їх відрізняє взаємне розташування окремих складальних одиниць (рис. 1, в). Конструкція автомобіля або трактора з колісним рушієм значно ускладнюється зі збільшенням кількості ведучих коліс. У таких енергетичних засобів додатково є роздавальна коробка 10 (рис. 1, б), карданна передача 11, а також головна передача 12, диференціал 13 і кінцева передача 14 переднього ведучого моста. Трансмісії гусеничних тракторів за конструкцією дещо складніші за трансмісії колісних тракторів, оскільки додатково мають механізм повороту 7 (рис. 1, г), який створює різні крутні моменти на ведучих зірочках. Особливість трансмісій тракторів порівняно з більшістю трансмісій автомобілів – передача механічної енергії від двигуна не одним, а двома або трьома потоками. Крім передачі крутного моменту на ведучі колеса або зірочки, він передається на задній або боковий вал відбору потужності (ВВП) для привода активних робочих органів, а також до насосів у гідропроводі сільськогосподарських машин.
|
