Порядок проведення роботи. Назви ґрунтів визначають, розглядаючи ґрунт в сухому і вологому стані за допомогою таблиці 11.1, де вказано ряд характерних ознак ґрунтів.

Назви ґрунтів визначають, розглядаючи ґрунт в сухому і вологому стані за допомогою таблиці 11.1, де вказано ряд характерних ознак ґрунтів.

Для визначення типу ґрунту візуальним методом виконують наступний комплекс досліджень: розтирання на долоні, скатування в шнур і розглядання в лупу.

1. Розтирання на долоні. Досліджуваний ґрунт із непорушеною структурою беруть на суху долоню руки і розтирають вказівним пальцем другої руки. Результати розтирання співставляють із даними таблиці 11.1.

2. Скатування в шнур. Якщо ґрунт сухий, то його зволожують до робочого стану, тобто до такого, при якому він стає зв’язним, здатним формуватися, але до рук не прилипає.

Таблиця 11.1 - Ознаки, за якими визначається назва ґрунту

Назва ґрунту	Відчуття при розтиранні пальцем на долоні	Стан сухого ґрунту	Стан вологого ґрунту	Скатування в кульку і шнур	Вид в лупу розтертої на долоні маси ґрунту
Піщаний	Відчуття піщаної маси	Сипкий	Не пластичний	Не скатується в кульку і шнур	Складається майже із сухих пі-щаних части-нок
Пилуватий пісок	В піщаній масі відчуваються пилуваті час-тинки. Долоня засипана борошнистою речовиною	Сипкий	Не пластичний	Не скатуєть-ся в кульку і шнур	Серед зерен піску видно дрібні непро-зорі грудку-ваті частинки
Супіщаний	Відчуття пі-щано-пилуватої маси, в якій присутній пісок	Грудки легко розсипаються від натиску рукою	Мало пластичний	Важко скату-ються в шнур діаметром 3-5 мм	Піщані час-тинки пе-реважають над пилува-то-глинисти-ми
Супіщано- пилуватий	Відчуття борошнистої маси	Зв’язності майже немає	Мало пластичний	Скатуються в кульку і шнур діамет-ром 3-5 мм	Переважають дрібні непро-зорі грудоч-ки пилу. Прозорі зер-на майже відсутні

Продовження таблиці 11.1

Суглинистий	В пилувато-глинистій масі відчуваються піщані частинки	Грудки роздавлюються рукою	Злегка липкий і пластичний	Скатуються в кульку і шнур діаметром 2-3 мм. Шнури короткі.	На фоні тонкого порошку добре видно прозорі зерна
Пилувато-суглинистий	Пилувато-глинисті частинки помітно переважають над піщаними	Грудкуватий; грудки роздавлюються рукою, але важко	Липкий і пластичний	При розкочуванні утворюється довгий шнур діаметром 2-3 мм	На фоні тонкого порошку видно зерна і пластівці пилу
Важко суглинистий	Піщані частинки відчуваються серед пилувато-глинистої маси	Грудки важко роздавлюються	Липкий і пластичний	При розкочуванні утворюється довгий шнур діаметром 1-2 мм	На фоні тонкого порошку видно піщані зерна
Глинистий	Тонка однорідна маса. Піщаних частинок не відчувається	Тверді грудки, не розсипаються в порошок при ударі молотком	Дуже пластичний, липкий, мастить пальці	Міцний, довгий шнур діаметром 1 мм. Кулька при стисканні в паляничку по краях не розтріскується	Тонкий суцільний порошок. Крупні зерна майже відсутні

 

Якщо такого стану не вдається досягнути, то констатують, що ґрунт не формується, тобто не скатується. З ґрунту, доведеного до робочого стану, скатують кульку діаметром 1-2 см. Цю кульку розкатують в шнур долонею на гладкому чистому папері (або пальцями на долоні). Розкочування проводять так, щоб отримати якомога більшу довжину шнура до тих пір, поки він не почне розпадатися. Після цього результати розкочування співставляють із даними таблиці 11.1.

3. Розглядання в лупу. Попередньо розтертий сухою рукою до зникнення грудок (наскільки це виявиться можливим) зразок ґрунту розсипають тонким шаром на папері чи на долоні і розглядають в лупу.

В лупу видно прозорі чи непрозорі піщані зерна (якщо зерна не кварцеві) більш чи менш гострокутні, неправильної форми.

Пилуваті частинки видно як непрозорі дрібні і крупні грудочки і пластівці сіруватої чи злегка забарвленої речовини. Глинисті частинки виглядають як тонкий порошок. Кількісні співвідношення частинок беруться на око, судячи з тієї картини, яка є в полі зору.

Назва ґрунту визначається за таблицею в залежності від переважання зерен того чи іншого розміру і у відповідності з даними отриманими при виконанні п.1 і 2.

 

Оформлення звіту

 

У таблицю записати ознаки, які визначають назву ґрунту на конкретному зразку і визначити власне його назву.

 

Контрольні запитання

1 З якою метою проводять візуальним методом визначення назви ґрунту?

2 Який комплекс досліджень проводять для визначення типу ґрунту візуальним методом?

3 Як і для чого проводять розтирання ґрунту на долоні?

4 З якою метою і як саме проводять скатування ґрунту в шнур?

5 Які ознаки ґрунту визначають, розглядаючи його в лупу?

 

Література

 

1. Стасовская К.А. Грунтоведение и механика грунтов. Лабораторные работы. – Киев: Высшая школа. – 1977. – 128 с.

 

 

Лабораторна робота № 13

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ НАБУХАННЯ ҐРУНТІВ

 

Мета і завдання роботи

 

Метою даної роботи є набуття студентами практичних навиків з визначення показників набухання ґрунтів.

Завдання роботи – ознайомитися з роботою приладу ПНГ; визначити величину набухання та вологість набухання глинистого ґрунту за допомогою приладу ПНГ.

 

Основні теоретичні положення

 

Набухання – це здатність дисперсних ґрунтів збільшуватись в об’ємі в процесі взаємодії з водою або розчинами. Ця властивість пов’язана з гідрофільним характером тонкодисперсної частини зв’язних ґрунтів і великою їх питомою поверхнею. Вона обумовлена в основному утворенням в ґрунті слабозв’язаної води.

Здатність ґрунтів до набухання характеризується рядом показників: 1) деформацією набухання V, яка визначається за відносною зміною об’єму чи висоти при неможливому боковому розширенню зразка ґрунту після набухання, виражається в процентах або долях одиниці;

2) вологістю набухання , яка відповідає такому стану ґрунту, при якому припиняється процес поглинання рідини; виражається в процентах;

3) тиском набухання, який розвивається при неможливості об’ємних деформацій в процесі набухання ґрунту.

Основними факторами, які визначають характер набухання ґрунтів, є: 1) склад і будова ґрунту (мінеральний, гранулометричний); 2) хімічний склад і концентрація водного розчину; 3) величина зовнішнього тиску, під яким знаходиться ґрунт.

Набухання ґрунтів часто спостерігається при проходці котлованів, виїмок і призводить до деформації укріплень, полотна доріг, фундаментів та ін.