Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праціЗа порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і громадського контролю винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності (ст. 44 Закону України “Про охорону праці”). Кодекс законів про працю України (ст.47) передбачає наступні дис- циплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваже- ним ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Адміністративна відповідальність при порушенні вимог законодавст- ва про охорону праці тягне за собою накладання штрафу на працівників від двох до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадо- вих осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 5 до 10 неопо- даткованих мінімумів доходів громадян (ст. 4 КпАПУ). Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних пра- вил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шести до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.(ст. 42 КпАПУ). Матеріальна відповідальність робочих і службовців регламентується статтями 130-138 Кодексу законів про працю України і іншими нормати- вними актами. При накладанні матеріальної відповідальності права і законні інтере- си працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених за- конодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, уста- нові, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) праців- ника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподі- яної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявністю зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисцип- лінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Законодавством передбачені різні види матеріальної відповідальності в залежності від того, чи є в діях працівника ознаки кримінального зло- чину чи ні. При наявності в його діях ознак злочину на працівника може бути в силу ст. 134 КЗпП України покладена повна матеріальна відпові- дальність, а при відсутності таких ознак на працівника накладається об- межена відповідальність в розмірі його середньомісячного заробітку. Суттєве значення має загальний об’єм і розмір збитку у зв’язку з по- рушенням вимог відносно охорони праці. Ця шкода може включати кош- ти, виплачені потерпілому на відшкодування втраченого заробітку, одно- разової допомоги, додаткових витрат на лікування і т.п., коли потерпілий залишився живий, а також кошти, витрачені на поховання на випадок смерті потерпілого, виплачених коштів одноразової допомоги на сім’ю і на утриманців. До матеріальних збитків у зв’язку з порушенням законодавства з охорони праці, крім вищесказаних виплат, пов’язаних з травмуванням або смертю працівника, відноситься також шкода, заподіяна: - знищенням майна, устаткування, приміщень власника внаслідок вибу- ху, пожежі, руйнування; - псування матеріалів, напівфабрикатів; - виплатами коштів страховим компаніям у зв’язку з пошкодженням або зіпсуванням застрахованого майна та ін. Кримінальна відповідальність має місце при порушенні правил без- пеки, санітарних, протипожежних правил і норм, які призвели до аварії, травматизму і інших негативних наслідків і визначаються відповідними статтями Кримінального кодексу України. Так, ст. 271 цього Кодексу пе- редбачає, що: - порушення вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, органі- зації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, - карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк; - те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається випраними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обі- ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. Кримінальним кодексом також передбачено відповідальність за: по- рушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпе- кою (ст. 272); порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підпри- ємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273); порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274); порушення правил, що стосу- ються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275).
2.2. Організаційні питання з охорони праці
|
