Студопедия — Тарахтєй Михайло Анатолійович –аспірант Одеського політехнічного інституту.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тарахтєй Михайло Анатолійович –аспірант Одеського політехнічного інституту.






Тенус Ігор Євгенович – здобувач Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ).

Терешкун Оксана Федорівна – кандидат політичних наук, доцент кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).

Філіпенко Наталія Григорівна – кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України,Вчений секретар Київського Релігійно-філософського товариства (м.Київ).

Цофнас Арнольд Юрійович – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії і методології науки Одеського національного політехнічного університету.

Чуйко Вадим Леонідович – доктор філософських наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


ЗМІСТ

ГУМАНІТАРНО-НАУКОВА МЕТОДОЛОГІЯ

Афанасьев А., Цофнас А. Научный

статус гуманитарного знания................................................................................ 3

Мішалова О. Логіка «історичних наук» як методологічна

основа розвитку гуманітарного пізнання............................................................. 9

Возняк В. Розпізнання розуму і розсудку

як рівнів мислення (Стаття друга)...................................................................... 16

Чуйко В. Когітологічне обґрунтування

концепції об’єктивної істини............................................................................... 21

Вінтонів С. Істина як філософська категорія

в умовах трансформації наукової парадигми.................................................... 26

Азархін К. Істина пізнання і істинність висловлень.................................................... 30

Гасяк О. Епістемний потенціал наукової проблеми як форми

і способу переходу від емпіричного до теоретичного...................................... 37

Комар О. Мова як гуманітарна форма

та екзистенційний зміст існування науки.......................................................... 44

Тарахтєй М. Пояснення та пояснювання...................................................................... 49

Рошкулець Р. Світоглядно-метафізичні та соціокультурні

контексти наукового пізнання за М.Вебером.................................................... 55

Самборська О. Кореляція епістемних і метафізичних

аспектів у сучасній філософії науки................................................................... 60

КЛАСИЧНА ГУМАНІТАРНА ПАРАДИГМА

Пантелєєва І. Базисні детермінанти

античного публічного дискурсу.......................................................................... 65

Будз Г. Пошук істини в античній філософії

як основа формування класичної парадигми пізнання..................................... 72

Тенус І. Ренесансна філософія науки: від механічних мистецтв

до теоретичної механіки...................................................................................... 78

 

Макаров З. Ренессансные предпосылки математизации

классической европейской науки............................................................................. 83

Кравченко О. Теорія пізнання у філософських курсах

професорів Києво-Могилянської академії......................................................... 89

Павлишин Л. Народ і нація у творчості

Володимира Винниченка..................................................................................... 94

Філіпенко Н. З творчої біографії Василя Зеньковського:

еволюція поглядів на причини та наслідки

секуляризації культури........................................................................................ 98

Козьмук Я., Омельчук І. Ніцшеанська туга:

від Лесі Українки до Ліни Костенко................................................................. 104

 

 

ПОСТ-КЛАСИКА ГУМАНІТАРИСТИКИ

Капитон В., Капитон О. Современная гуманитарная

парадигма: к вопросу о сущности человека и личности................................. 111

Савостьянова М. Методологічні та світоглядні проблеми

зміни гуманітарної парадигми.......................................................................... 120

 

Мірошник Г. Соціо-раціональна регуляція людини

в суперіндустриальному суспільстві................................................................ 125

 

Отдєлєнцев Є. Цивілізаційно-техногенний підхід

до дослідження витоків глобалізації................................................................. 130

Кочубей Н. Мережа як концепт сучасного

наукового дискурсу........................................................................................... 135

Кузь О. Концепт соціальності в посткласичному

суспільствознавстві............................................................................................ 142

Волковинська В. Поняття «подія» в контексті трансформацій

сучасних соціально-філософських досліджень............................................... 149

Горошко Ю. Постнеклассические стратегии

трансформаций субъективности....................................................................... 154

Возняк Ст.В. Мартін Гайдеґер про сутнісне мислення............................................. 162

Нефедев С. Проективное познание: темпоральные аспекты

и онтологические модальности......................................................................... 167

ПОСТМОДЕРН У СФЕРІ HUMANITIES

Терешкун О. Технологічний імператив і гуманітарна криза

в постіндустріальному суспільстві................................................................... 175

Савельєв В. Гендерні аспекти гуманітарної парадигми

в контексті постмодерністських ідей................................................................ 180

Кадикало А. Постмодерна атрибутивність

сучасного природничо-наукового знання........................................................ 187

Вітвіцька Н., Сарнацький М. Істина і «непрозорість» мови.................................. 193

Казаков М. Метод деконструкції

у постмодерністській парадигмі пізнання........................................................ 198

Повторева С. Принцип виділення структуротвірних

відношень як методологічна основа

структурного дослідження................................................................................. 205

Денежников С. Проблема искусственного интеллекта

и когнитивной науки в трансгуманистическом

дискурсе: гноселогический аспект.................................................................... 212

Кривенко Ю. Соціально-філософський аналіз

причин і механізмів міграції людських

ресурсів у постмодерному суспільстві............................................................. 217

АКСІОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

Возняк В. Життя у вимірах абсолюту

як проблема (Стаття перша).............................................................................. 222

Галань Н. Національне питання в українській

філософії 20-30-х років ХХ століття (М.Скрипник,

М.Хвильовий, С.Семковський, В.Юринець)................................................... 227

Винник-Остапишин В. Громадянська етика

Миколи Хвильового........................................................................................... 232

Гарда М. «Мати чи бути»: проблема векторної

суперечності людської активності (Е.Фром)................................................... 238

Поперечна Г. Етноантропологія як один із напрямів

учення П.Авсенєва про людину........................................................................ 245

Гоян І. Філософсько-богословська психологія

Петра Авсенєва................................................................................................... 249

Добродум О. Особенности функционирования религиозных

меньшинств в США в начале III тысячелетия................................................. 254

НАШІ АВТОРИ............................................................................................................... 259


Наукове видання








Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 530. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Краткая психологическая характеристика возрастных периодов.Первый критический период развития ребенка — период новорожденности Психоаналитики говорят, что это первая травма, которую переживает ребенок, и она настолько сильна, что вся последую­щая жизнь проходит под знаком этой травмы...

РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ Ревматические болезни(или диффузные болезни соединительно ткани(ДБСТ))— это группа заболеваний, характеризующихся первичным системным поражением соединительной ткани в связи с нарушением иммунного гомеостаза...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия