ПОРЯДОК присвоєння об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера1. Цей Порядок установлює механізм присвоєння об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав). У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. 2. Реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна (далі — реєстраційний номер) є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об’єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об’єкта. 3. Реєстраційний номер складається з цифр, що розміщуються в певній послідовності та утворюють числа натурального ряду, який формується автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна і використовується для ідентифікації такого об’єкта. 4. Реєстраційний номер присвоюється таким об’єктам нерухомого майна, як земельна ділянка, житловий будинок, квартира, будівля, споруда, приміщення, підприємство як єдиний майновий комплекс. 5. Реєстраційний номер присвоюється державним реєстратором прав на нерухоме майно об’єкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі прав. 6. У разі переходу права власності на об’єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об’єкта нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється. 7. Реєстраційний номер не присвоюється земельній ділянці, яка перебуває у складі земель державної або комунальної власності, розмежування яких не проведено, та право власності на яку не зареєстровано в Державному реєстрі прав, під час проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, права користування чужою земельною ділянкою (сервітуту), права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) або для забудови (суперфіцію). 8. Реєстраційний номер не присвоюється об’єкту нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов’язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю. 9. У разі поділу, об’єднання, знищення об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна одночасно із закриттям державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідного розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна скасовується. 10. Об’єкту нерухомого майна, який утворився у результаті поділу, об’єднання або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, присвоюється новий реєстраційний номер. 11. Скасований реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна не може бути присвоєно іншому об’єкту нерухомого майна.
|
