Студопедия — ПРИ ОЦІНЦІ ЇХ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРИ ОЦІНЦІ ЇХ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД






П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій , °С, виконується за формулою

. (П.1)

де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, °С, що визначається за формулою

; (П.2)

ν; - величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою

, (П.3)

де - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, °С, приймається згідно зі СНиП 2.01.01;

χ - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за таблицею П.1;

I max, I сер, - відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2, прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття - як для горизонтальної поверхні;

αзл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умо­вами, Вт/(м2 · К), визначається за формулою П.4;

D - теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою (4);

s 1, s 2,..., sn - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджу­вальної конструкції, Вт/(м2 · К), приймаються за додатком Л для умов експлуатації А;

Υ1, Υ2,..., Υn- 1, Υn - коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), що визначаються за формулами (П.5) або (П.6);

П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.

П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції для умов літньої пори року αзл, Вт/(м2 · К), визначається за формулою

αзл = l,16 (5 + 10 ), (П.4)

де ν - мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, але не менше 1 м/с.

П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y, Вт/(м2 · К), з тепловою інерцією D ≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конст­рукції з таблицею Л.1 додатка Л.

П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D < 1визна­чають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):

а) для першого шару за формулою

; (П.5)

б) для i -го шару за формулою

, (П.6)

де R 1 ,Ri - термічні опори відповідно першого та i -го шарів огороджувальноі конструкції, м2 ∙К/Вт, що визначаються за формулою (5).

Таблиця П.1 - Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальноі конструкції

 

Матеріал зовнішньої поверхні огороджувальноі' конструкції Коефіцієнт поглинання сонячної радіації, χ
Алюміній 0,5
Азбестоцементний лист 0,65
Асфальтобетон 0,9
Бетон 0,7
Дерево нефарбоване 0,6
Захисний шар рулонної покрівлі зі світлого гравію 0,65
Цегла керамічна 0,7
Цегла силікатна 0,6
Облицювання природним каменем білим 0,45
Пофарбування силікатне темносіре 0,7
Пофарбування вапняне біле 0,3
Плитка облицювальна керамічна 0,8
Плитка облицювальна скляна 0,6
Плитка облицювальна біла або палева 0,45
Руберойд з піщаною засипкою 0,9
Сталь листова, пофарбована білою фарбою 0,45
Сталь листова, пофарбована темночервоною фарбою 0,8
Сталь листова, пофарбована зеленою фарбою 0,6
Сталь покрівельна оцинкована 0,65
Скло облицювальне 0,7
Штукатурка вапняна темносіра або теракотова 0,7
Штукатурка цементна світлоблакитна 0,3
Штукатурка цементна темнозелена 0,6
Штукатурка цементна кремова 0,4







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 485. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия