Система місцевих фінансів
11 пишним і то і ■і-пит місцевих (|)ішиісін в Україні є територіаль- н.і іром.ілн і і • ■ | ■ ■. ■ і ■ 11 ми пі нот самоврядування, правовий статус мміч ііікрниіі'но и Копсіиіуції України. і >іі і і.пі,ічи ииіеми місцевих фінансів є фінансові ресурси, що м>>і ти іч ин і.і. м. розподіляються та використовуються місцевими і■ |• ■.ііїимн іііі.піи лля ииконання покладених на них функцій і заюшім Фінансові ресурси місцевих органів влади формуються у фондовії) і нсфопдовій формах. Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є: місцеві бюджети, фонди грошових ресурсні комунальних підприємств, організацій, установ. Ресурси, що іалучаються місцевими органами влади у вигляді банківських кредитів, від розміщення місцевих позик та деякі інші, як правило, перебувають у нефондовій формі. НиОитки є точним відображенням функцій і завдань, що пок- підаїогься на органи місцевого самоврядування. Видатки, залежно шл їх призначення, поділяються на декілька функціональних ііидіи: 226 обов'язкові: видатки, спрямовані на виконання обов'язкових іаидань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою іа(іетпечепня певних стандартів послуг у масштабах всієї країни. До ікіои'и ікоііих належать також видатки місцевих органів влади, нон и (пі■ і і ічіііми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками. 227 иидиімі, що іиіііаііоіоіься для реалізації завдань у межах iiii.il мін міміїгігіщії. а іакож іак знаних добровільних або факуль- I М І IIII11IIЧ обоїі'я ікііі, 228 нидаїмі дня реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань. Крім функціонального поділу, є поділ видатків відповідно до їхнього економічного призначення. У зв'язку із цим законодавство більшості країн вирізняє дві великі групи видатків: поточні (адміністративні) та капітальні (інвестиційні). Доходи місцевих органів влади може бути класифіковано за їхніми джерелами та за економічною природою. За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на: 228 податкові; 228 неподаткові (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу); 228 доходи за рахунок кредитів і позик; 228 трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня. За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на такі: 229 власні: доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципальних) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів і позик; 230 передані: доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня. Основним способом формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих країн є місцеві податки і збори. Важливими способами є комунальні платежі, доходи від комунального майна та землі, від діяльності комунальних підприємств, залучення кредитних ресурсів і мобілізація коштів за рахунок комунальних позик. Велику роль відіграють дотації та інші трансферти, закономірним явищем у практиці надання яких є перехід у більшості країн від спеціальних (цільових) трансфертів до загальних субсидій. В Україні основним способом формування доходів місцевих органів влади нині є відрахування від регульованих доходів і трансферти. Місцеві податки і збори, кредити та інші способи формування доходів місцевих органів влади, характерні для розвинутих індустріальних країн, в Україні відіграють незначну роль. Під інститутами в системі місцевих фінансів, з одного боку, сл ід розуміти сукупність норм права, звичаїв, традицій, культур- ііих зразків. З другого, - це сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування місцевих фінансових систем. У системі місцевих фінансів з'явились і розвиваються такі інститути, як місцевий бюджет, комунальна власність, місцеві податки і збори, комунальний кредит, комунальні позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, комунальні платежі, поточні нпдагки і видатки розвитку, поточний бюджет і бюджет розвитку пі пі. І і окремих країнах до таких інститутів відноситься і комунальне с трахування. У зарубіжних країнах ключова роль також належить інституту громадських послуг.
|
