Права та підлеглість служби охорони праці в організації.

1. Служба охорони праці здійснює організацію безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, проведення професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганду безпечних методів праці, запровадження оптимальних режимів праці і відпочинку працівників, професійного добору виконавців для певних видів робіт та здійснення контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці.

Порядок створення та повноваження служби охорони праці регулюються положенням, що приймається власником або уповноваженим ним органом на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці.

2. Служба охорони праці створюється на всіх підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, її ліквідація можлива лише у разі ліквідації самого підприємства, установи, організації.

3. Служба охорони праці контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудовими колективами і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;

г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

ґ) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

д) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;

4. Спеціалісти з охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників, та одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці.

5. Для виконання функцій, покладених на службу охорони праці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують законодавство про охорону праці; порушувати клопотання про заохочення працівників; вимагати відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, тому на відміну від служби охорони праці її рішення мають рекомендаційний характер.

6. Громадський контроль за додержанням власником або уповноваженим ним органом і всіма працівниками законодавства про охорону праці здійснюють:

— наймані працівники — через уповноважених представників;

— професійні спілки — через свої виборні органи і представників.

7. Уповноважені з питань охорони праці не звільняються від виконання своїх трудових функцій, а контрольні повноваження здійснюють безпосередньо на своїх дільницях, у цехах, змінах, бригадах і ланках. Вони звільняються від основної роботи у разі їх залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці. Цей строк і збереження середньої заробітної плати встановлюються у колективному договорі.

8. Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за відповідністю законодавству з охорони праці..

9. Виявивши порушення нормативних актів з охорони праці, уповноважений вносить пропозиції щодо їх усунення у спеціально заведену для цього книгу. Він може вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

10. Правом на здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спец-взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту наділені профспілкові організації

11. Для здійснення контролюючих функцій професійні спілки створюють відповідні інспекції, комісії, обирають представників та затверджують положення про них. Президією Федерації профспілок України прийнято Типове положення представників профспілок з питань охорони праці, Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства та Положення про громадського інспектора з охорони праці.