Матеріальне забезпечення академії

Першою фундаторкою академії стала племінниця князя К.-В.Острозького – Ельжбета-гальшка княжна Острозька. 9 березня 1579 р. вона підтвердила у своєму заповіті надання на академію, а також на монастир Св. Спаса та на с. Доросиню 6000 коп грошей лічби литовської. Кожна копа грошей налічувала 60 злотих. Отже, Гальшка заповідала академії 360 000 злотих.

На сеймі 25 лютого 1585 р. Стефан Баторій затвердив фундацію В.-К. Острозького на шпиталь та храм Св.Трійці, що складалась із податків з містечка Сураж та 7 навколишніх сіл Суразької волості (Сураж, Туров, Оношки, Ходаки, Перші і другі Зіньки, Тетерівка, Ізерна) в розмірі 360 золотих в рік. Ця фундація фактично призначалась для академії, хоча в грамоті ні одним словом не згадується цей навчальний заклад. Князь Острозький не назвав його з політичних міркувань. Король не затвердив би надання фундації на такий антикатолицький заклад, як академія, Тому Острозький зробив фундацію на шпиталь. А коли ця грамота була затверджена королем, видав додатковий акт для забезпечення сум потрібних для викладачів академії. Про те, що Острозькій академії було передано 7 сіл Суразької волості свідчить дещо пізніший документ – грамота внучки князя Анни-Алоїзи Ходкевич від 25 жовтня _1624 року. У грамоті сказано, що княгиня передає Острозькій латинській школі, яка знаходилася при костелі, половину фундації з сіл Суразької волості (180 золотих), зробленої В.-К. Острозьким для школи грецької та латинської. Отже, на той час фундація Суразької волості вже належала академії, яку в грамоті княгиня називає школою грецькою та латинською.

Діячів академії князь щедро обдаровував, надаючи їм маєтки та призначаючи на доходні посади. Ректорові академії Г.Д.Смотрицькому він подарував села Баклаївка та Борисівка, крім того, з 1576 р. Г.Д. Смотрицький згадується як князівський підскарбій. Іван Федоров був управителем багатого Дерманського монастиря, ним і тоді. коли переїхав до Острога і керував друкарнею. Діонісій Раллі, який приїхав з РимськоїАфанасіївської колегії від Римського папи, став архімандритом Дорогобузького монастиря, якому в грудні 1572 р. князь записав три села. Полеміст і видавець Василь Малюшицький (Суразький) був старостою Суразької волості. Визначний польський вчений, доктор філософії і медицини Ян Лотос, що приїхав до Острога з Кракова, володів в Острозі маєтком на вулиці Більмаж і селянами, подарованими князем.

К.-В. Острозький турбувався і про забезпечення учнів, оскільки в академію приймали дітей різного стану. У цьому плані зберігся цікавий документ першої чв. XVII ст., написаний вже після смерті князя: «Постанова на академію острозьку» («Postanovienie na akademie ostrogska»), у якому згадується про колишню фундацію князя на академію 1000 польських злотих та вказуються конкретні маєтності, які надавались академії (маєтність під Степанем, фільварк Більмаж під Острогом, с. Завидів під Острогом, сади Пустівські). У документі також зазначається, що на оплату вчителів щоквартально витрачувалось 50 золотих, на одяг учнів (взуття, хутра, шапки, кожухи) – 10 золотих, а на харчування – 100 золотих[9]. «На стіл готовий» давалися кури, м'ясо, риба, збіжжя, масло, сири, солонина, пшоно, просо, горох, овочі, солод до пива, тощо». Отже, в історії Острозької академії князь виступав не тільки як її засновник, будівничий та організатор, але й як головний її фундатор, що забезпечував надійний матеріальний фундамент її існування.