Архітектура

1. Аркасолія – ніша для поховань, яку в давньоруських церквах влаштовували в західній частині споруди.

2. Аркатура – оздоблення стін у вигляді пасма глухих арочок.

3. Аркбутани – напіварки, що передають боковий тиск склепінь на зовнішні підпори. Вживали в архітектурі Візантії, на Русі відома у спорудах ХІ ст., наприклад, Софійський Собор у Києві.

4. Балюстрада – поручні або огорожа сходів, терас, балконів, галерей тощо, які складаються з ряду фігурних стовпчиків, з’єднаних зверху перилами або перекладиною.

5. Баляси – виточені фігурні стовпчики поручнів балкона, сходів тощо; поручні, що відгороджують одне місце від іншого.

6. Баня – склепінчасте перекриття споруди, опуклий дах, що має форму півкулі, а також верх церковної будівлі, купол, маківка, увінчаний хрестом.

7. Барабан, підбанник – циліндрична частина церковної глави, де розташовували вікна для освітлення центральної частини храму.

8. Барак – довге одно або двокамерне житлове приміщення, призначене для тимчасового користування. У радянські часи бараки стали способом розв’язання житлової проблеми у місцях грандіозних ударних новобудов, – поділені перегородками на довгі десятиліття були комунальним місцем помешкання для сотень тисяч родин рядових трудівників.

9. Бароко архітектурне українське – прикметні риси європейського бароко в українській архітектурі набули яскравої своєрідності. Тому дослідники українських барокових споруд послуговуються терміном українське або козацьке бароко. Найбільшою самобутністю відзначаються барокові споруди на землях Гетьманщини й Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи. Проте пам’ятки української барокової архітектури збереглися і в Західній Україні та в дерев’яному народному будівництві всіх українських земель. Шедеврами пізнього українського бароко є споруджені в ІІ пол. XVIII ст. Успенський Собор Києво-Печерської лаври, Андріївська церква в Києві, Собор св. Юра у Львові. Найвідоміший архітектор українського бароко – Іван Григорович-Барський (спорудив, зокрема, дзвіницю Кирилівського монастиря, Покровську церкву й церкву Миколи Набережного на Подолі в Києві). Інший визначний будівничий доби Степан Ковнір. Одна з найкращих споруд Ковніра – корпус на території Києво-Печерської лаври, названий його ім’ям.

10. Бастіон – старовинне укріплення – п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру або валу земляної фортеці. Взагалі укріплення різного типу.

11. Бордюг (землянка) – найстародавніше козацьке житло, що мало одне кругле віконце, двері і вміщало 15-20 людей.

12. Дитинець – укріплена центральна частина стародавнього міста на Русі, обнесена стінами, з XIV ст. почала називатися Кремлем.

13. Змієві вали – дерев’яно-земляні стіни – укріплення навколо Києва та прилеглих теренів, споруджені в Х-ХІІ ст. для захисту порубіжжя від печенігів та половців; довжина близько 950км, висота 3-3,5 м.

14. Зодчество – мистецтво проектування та спорудження будівель, архітектура.

15. Золоті ворота – головна брама стародавнього Києва. Споруджена за Я. Мудрого в 1037 р.

16. Золотий перетин, т.зв. принцип «золотих частин»; широко застосовуваний в архітектурі та образотворчому мистецтві принцип пропорції.

17. Інтер’єр – архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина приміщення, будинку, також – малюнок з зображенням внутрішньої частини якого-небудь приміщення.

18. Купол, опуклий дах, що має форму півкулі, баня.

19. Курган – насип над стародавньою могилою, також – високий земляний насип на кордоні, при дорозі тощо; мотив, поширений у фольклорі.

20. Неф – видовжене приміщення в храмі, відокремлене рядом стовпів або колон, неф буває середнім, боковим або поперечним.

21. Ордери архітектурні – вид архітектурних композицій, елементи яких поєднані певними пропорціями і відзначаються цілісністю форми, найвідоміші: доричний, іонічний, коринфський, тосканський ордери.

22. Палац – первісно – житло князя, двір: велична будівля з безліччю кімнат; пізніше – монументальна споруда з художньо оздобленими приміщеннями.

23. Пілястр – архітектурний виступ на поверхні стіни, схожий на колону.

24. Терем – у Київській Русі – князівський або боярський високий будинок – вежа; також – верхня частина цього будинку, де жили жінки.

25. Фасад – зовнішній лицьовий бік будівлі, що виходить зазвичай на вулицю.

26. Фортифікаційна архітектура – оборонні споруди для успішного ведення бою і захисту від дій ворога; укріплення місцевості для ведення бойових дій; конструкції, військові споруди та оборонні укріплення.

27. Фронтон – верхня частина фасаду, будинку, портика, колонади – трикутна площина, обрамлена з боків двосхилим дахом, а знизу – карнизом.

28. Хата – загальнопоширена на території України назва житлової споруди – сільський одноповерховий будинок, якщо глиняний, то обов’язково побілений, відомий ще з часів трипільської культури; мотив українського фольклору.

29. Хороми – князівський, боярський палац часів Київської Русі; взагалі – великий розкішний будинок.

30. Храм – будівля, де відбувається богослужіння.

31. Храмова архітектура – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою; та, що належить церкві.

32. Цоколь – нижня частина зовнішньої стіни будівлі, що лежить на фундаменті і трохи виступає вперед; постамент, підніжжя скульптури.