Студопедия — Оцінка ступеня засолення ґрунту за загальним вмістом солей і вмістом токсичних солей та іонів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Оцінка ступеня засолення ґрунту за загальним вмістом солей і вмістом токсичних солей та іонів






Оцінювати ступінь засолення можна також за загальним вмістом солей і вмістом токсичних солей і іонів, який виражають в % від маси ґрунту.

Класифікацію ґрунтів за ступенем засолення за загальною сумою солей наведено в табл. 2.9, за вмістом токсичних солей у водній витяжці – у табл. 2.10.

До токсичних відносять всі іони натрію, магнію, хлору, карбонат-іони, а також зв’язані з натрієм і магнієм сульфат і бікарбонат-іони. Зв’язані з кальцієм бікарбонат- і сульфат-іони не токсичні.


Таблиця 2.9 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за загальним вмістом солей)

Ступінь засолення Сума солей (%) залежно від типу засолення
хлоридний Х сульфатно-хлоридний СХ хлоридно-сульфатний ХС сульфатний С содово-хлоридний СдХ содово-сульфітний СдС хлоридно-содовий ХСд сульфатно-содовий ССд сульфатно-хлоридно-гідрокарбонатний СХГ
з малим вмістом гіпсу з підвищеним вмістом гіпсу
Незасолені Менше 0,05 Менше 0,1 Менше 0,2 Менше 0,3 Менше 1,0 Нема Нема Менше 0,1 Менше 0,15 Менше 0,2
Слабозасолені 0,05-0,15 0,1-0,2 0,2-0,4 0,3-0,4 1,0-1,2 -«- -«- 0,1-0,2 0,15-0,25 0,2-0,4
Середньозасолені 0,15-0,30 0,2-0,4 0,4-0,6 0,4-0,8 1,2-1,5 -«- 0,25-0,40 0,2-0,3 0,25-0,40 0,4-0,5
Сильонозасолені 0,3-0,7 0,4-0,8 0,6-0,9 0,8-1,2 1,5-2,0 0,2-0,5 0,4-0,6 0,3-0,5 0,4-0,6 Нема
Дуже сильнозасолені Більше 7 Більше 0,8 Більше 0,9 Більше 1,2 Більше 2,0 Більше 0,5 Більше 0,6 Більше 0,5 Більше 0,6 Нема

Таблиця 2.10 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (вміст токсичних солей)

Ступінь Сума токсичних солей (%) залежно від типу засолення
хлоридний сульфатно-хлоридний хлоридно-сульфатний сульфатний і гідрокарбонатний содово-хлоридний і хлоридно-содовий содово-сульфатний, сульфатно-содовий
Незасолені Менше 0,03 Менше 0,05 Менше 0,1 Менше 0,15 Менше 0,1 Менше 0,15
Слабозасолені 0,03-0,1 0,05-0,12 0,10-0,25 0,15-0,30 0,10-0,15 0,15-0,25
Середньозасолені 0,1-0,3 0,12-0,35 0,25-0,50 0,3-0,6 0,15-0,30 0,25-0,35
Сильнозасолені 0,3-0,6 0,35-0,70 0,5-0,9 0,6-1,4 0,3-0,5 0,35-0,60
Дуже сильнозасолені Більше 0,6 Більше 0,7 Більше 0,9 Більше 1,4 Більше 0,5 Більше 0,6

 

Для визначення суми токсичних солей необхідно розраховувати кількість нетоксичних бікарбонат- і сульфат-іонів та відповідно відняти їх від загального вмісту цих іонів у водній витяжці.

Розрахунки вмісту токсичних іонів та суми токсичних солей при різних співвідношеннях Са, НСО3 та SO4 у водній витяжці здійснюють таким чином:

1) при НСО3 менше Са,

;

2) при більше ,

;

3) при менше ,

.

Вміст аніонів до розрахунків не включаються, оскільки входить у величину загальної лужності. Залежно від ступеня останньої (табл. 2.11) бікарбонат-іони з кальцієм зв’язуються у таких кількостях:

а) у ґрунтах з високою загальною лужністю (більше 1,4 мекв/л бікарбонат-іону) – до 0,6 мекв/л;

б) при меншій загальній лужності – всі карбонат-іони;

в) при наявності соди (більше 0,03 мекв/л ) – не більше 0,6 мекв/л.

Для наближеного визначення кількості токсичних солей у водній витяжці можна скористатись формулою

, (2.2)

Таблиця 2.11 – Класифікація ґрунтів за ступенем лужності

(шар 0-30 см), за ВБН 33-5.5-01-97

Ступінь лужності Показник
рН НСО3 – Са, мекв/100 г ґрунту СО3 мекв/100 г ґрунту рН – рNa
Слабка 7,8-8,5 0,5-1,0 До 0,3 4,0-5,0
Середня 8,5-9,0 1,0-2,0 0,3-0,9 5,0-5,5
Сильна Більше 9,0 Більше 2,0 Більше 0,9 Більше 5,5

 

Враховуючи хімічний тип засолення ґрунту, загальний вміст солей і вміст токсичних солей по кожному шару визначають ступінь засолення ґрунту (табл. 2.12).

Для шару 0-25 см: вміст іону НСО3 менше Са, тоді

мекв/100 г ґрунту.

мекв/100 г ґрунту.

Токсичні іони в мекв/100 г необхідно перевести у % засоленості ґрунту –

%.

Тоді %.

Аналогічно розраховують вміст токсичних солей для інших шарів (25-50, 50-75, 100-125, 125-150 та 150-175 см.

Для шару 75-100 см: вміст більше , тоді

мекв/100 г ґрунту.

%

%.

Аналогічно розраховують вміст солей і для шару 175-200 см.

Таблиця 2.12 – Оцінка ступеня засолення ґрунтів за вмістом токсичних солей

Шар ґрунту, см Загальна сума солей, % від маси ґрунту Вміст токсичних солей, % від маси ґрунту Ступінь засолення ґрунту
0-25 25-50 50-75 75-100 100-125 125-150 150-175 175-200 0,0615 0,0631 0,0613 0,0574 0,1687 0,0958 0,0694 0,0530 0,0146 0,0156 0,0214 0,0219 0,5381 0,0177 0,0171 0,0206 Незасолений Незасолений Незасолений Незасолений Сильнозасолений Незасолений Незасолений Незасолений

Для всіх випадків за загальним вмістом солей ґрунти можна віднести до незасолених, так як їх вміст менше ніж допустимі (див. табл. 2.10). За містом токсичних солей також можна віднести всі шари ґрунтового профілю до незасолених, крім шару 100-125 см в якому вміст токсичних солей складає 0,5381 %. При такому вмісті токсичних солей для хлоридно-сульфатного типу засолення ґрунти необхідно віднести до сильнозасолених (0,5-0,9 % див. табл. 2.11).







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 920. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия