Кількість аналізів зразків ґрунту

Примітка: Гіпс в надлишково-засолених грунтах не визначають. У грунтах з меншим ступенем засолення його визначають у зразках, в яких за даними водної витяжки виявляють CaSO₄

Вивчають досвід освоєння солонців за такою програмою: види освоєння солонців, відсотковий склад комплексів, рік освоєння, метод освоєння, ґрун­тообробні знаряддя і механізми.

Лабораторні дослідження зразків ґрунтів і ґрунтових вод проводять за загальноприйнятими методиками.

Камеральний період складається з опрацювання польових і лаборатор­них матеріалів досліджень, складання кінцевої ґрунтово-меліоративної карти, зокрема карти солонцюватості ґрунтів, і пояснювальної записки до неї.

За аналітичними даними уточнюють польове визначення ґрунтів, кори­гують їхні основні діагностичні характеристики і встановлюють середні по­казники морфології (потужність генетичних горизонтів, глибину закипання від НС1, глибину видимих форм карбонатів і гіпсу й т. ін.).

Систематизують ґрунтоутворюючі і підстилаючі породи за літологічним складом, ступенем і типом засолення, уточнюють тип гідрологічного режи­му ґрунтів. Відповідно до класифікації складають остаточний систематич­ний список ґрунтів. Розраховують норми гіпсування, погоризонтні запаси карбонатів кальцію, гіпсу, глибини основного обробітку для випадку „само-меліорації". Складають контурну відомість агромеліоративних показників ґрунтів і комплексів. Дають меліоративну оцінку і розробляють заходи з меліорації і освоєння ґрунтів.

Ґрунтово-меліоративна карта є основним документом для складання проекту освоєння солонців і забезпечує найкращі меліоративні й економіч­ні рішення відповідно до природних умов і прогнозу зміни ґрунтового по­криву в процесі його використання.

На ґрунтово-меліоративній карті наочно й стисло відображають виснов­ки і рекомендації з використання земель досліджуваної території і забезпе­чення їхньої продуктивності.

Ґрунтово-меліоративну карту і легенду до неї складають після аналізу морфологічних, хімічних, фізичних властивостей, гідрологічного режиму грунтів і розроблення заходів з їхньої меліорації і освоєння.

Завершують складання ґрунтово-меліоративної карти накладанням за­ходів з освоєння солонцевих земель. Використовуючи контурну відомість, на карті шляхом об'єднання контурів з аналогічними заходами виділяють меліоративні групи. Для кожної меліоративної групи розробляють систему агромеліоративних заходів, які детально характеризують у нарисі і коротко відмічають у легенді до ґрунтово-меліоративної карти.