F А П\7 1 ПОТ I" At

згідно з вимогами чинного законодавства, рішень органів виконавчої влади, прийнятих у межах їх компетенції.

Порушеннями законодавства про бюджетну систему України вважається:

- використання бюджетних коштів на цілі, не предбачені законом про Державний бюджет України або в обсягах, що перевищують відповідно затверджені межі видатків;

невиконання умов пропорційного скорочення видатків щодо незахищених статей бюджету;

- невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів;

- недотримання термінів щодо бюджетного процесу;

- порушення інших правил і процедур, встановлених законодавством щодо порядку витрачання коштів бюджетів, які призводять до незаконних видатків;

- невжиття заходів до підпорядкованих органів і підлеглих осіб, які вчинили вищеперераховані порушення.

Звіт про виконання бюджетів.

Відповідно до статті 97 Конституції України Кабінет Міністрів України згідно з законом подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України. З доповіддю про виконання Державного бюджету виступає міністр фінансів. Верховна Рада розглядає і затверджує звіт у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України. Поданий звіт і постанова парламенту мають бути оприлюдненими.

Звіт про виконання обласного, районного бюджетів складають відповідно фінансові управління (відділи) місцевих державних адміністрацій. Звіти про виконання місцевих бюджетів затверджуються органами місцевого самоврядування. Рішення про звіт публікуються.

Як бачимо, фінансові питання складають важливу частину діяльності органів державного управління. Фінансові можливості організації визначають її діяльність, а проблема опрацювання бюджету є однією з найголовніших для фахівця у сфері державного управління.

3.4.3. Юридично-судові функції

Юридичні функції

Суть цієї функції полягає у забезпеченні відповідності рішень, розпорядчих документів органів державного управління чинному законодавству, правовим нормам. При ухваленні рішень управлінські структури користуються послугами фахівців із питань права, а тому юридична служба є сьогодні необхідною складовою кваліфікованої діяльності органів державного управління.

Діяльність будь-якого органу управління- реалізується у рішеннях та інших діях виконавчо-розпорядчого характеру: у складанні законопроектів, постанов, рішень, розпоряджень тощо. Всі ці акти потребують юридичної експертизи для приведення у відповідність із чинним законодавством, управлінською практикою. Така процедура проходження документів відповідає політичній реальності: дотримання певних формальностей гарантує індивідові - як об'єктові управління, так і тому, хто управляє (суб'єктові) - правову захищеність та унеможливлює ущемлення його прав. До саме такої процедури зобов'язує й технічна сторона управлінської практики: підготовка, державна реєстрація та облік усіх нормативно-правових документів органів державного управління повинні здійснюватися за єдиною формою з дотриманням встановлених правил, норм, вимог, прецедентів, стилю, традицій. Цей надзвичайно важливий аспект однорідності відіграє важливу роль у державному управлінні, він дає можливість при ухваленні рішень органами виконавчої влади зберігати єдність усієї системи. Адже система управління, яка дасть змогу своїм міністерствам та їх структурним підрозділам приймати нормативно-правові акти у довільній формі, дуже швидко втратить свою унітарність, а ділова мова між органами управління, з одного боку, та з громадськістю з іншого, ставатиме дедалі важчою для взаємного розуміння, що в кінцевому підсумку призведе до некерованості всієї системи. Ось чому саме юристам відведена роль нагляду за дотриманням відповідно встановлених у системі державного управління законів, правил, норм, вимог.

Основним завданням юридичних служб є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів органами виконавчої влади, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Юридична служба здійснює такі функції:

«організовує і бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, захисті законних інтересів органу виконавчої влади;

» забезпечує правильне застосування законодавства в органі управління, інформує керівника про необхідність вжиття заходів до скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства;

» разом з відповідними структурними підрозділами узагальнює практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівництва для вирішення питання стосовно необхідності підготовки проекту акта законодавства та внесення його в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти;

* перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та Інших нормативних актів, які подаються на підпис керівництва, візує їх за наявності віз керівників зацікавлених структурних підрозділів;

» вносить пропозиції щодо подання нормативного акта до Мінюсту для державної реєстрації, якщо цей акт зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян або має міжвідомчий характер;

» сприяє правильному застосуванню законодавства про працю, запобіганню безгосподарності, непродуктивним витратам, бере участь у проведенні аналізу причин їх виникнення і підготовці документів про відшкодування збитків;

«аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних і контролюючих органів, результати претензійної роботи, дані статистичної звітності, що характеризують стан законності в управлінській діяльності;

» бере участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок, ревізій, інвентаризацій, дає правові висновки за фактами виявлення правопорушень;

» здійснює методичне керівництво правовою роботою, бере участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з правових питань із службовцями, у підвищенні правових знань керівників і спеціалістів.

Юридичні служби чи службовці, які виконують юридичні функції, не беруть безпосередньої участі в ухваленні рішень, а надають рішенню форми, що відповідає законодавству та чинним адміністративним нормам. Тому функції юридичних служб слід вважати надзвичайно важливими. Здійснюючи консультативну роль, вони можуть запропонувати ті чи інші зміни, які суттєво вплинуть на управлінське рішення. Юридичні служби можуть також запропонувати змінити певні норми закону з метою встановлення їх відповідності з управлінським рішенням. Безперечно, що і в першому і в другому випадку роль юридичних служб залишається чисто консультативною - остаточне рішення за будь-яких обставин належить не юристові. Приймає рішення керівник (посадова особа) органу управління, який може врахувати поради юриста, а може вчинити всупереч його порадам. Для уникнення таких ситуацій найкраще залучати юридичні служби на початковій стадії роботи над управлінським рішенням.

Організація юридичної служби ставить проблему, спільну для всіх допоміжних функцій: чи слід об'єднувати, а якщо так, то до якого рівня здійснення юридичних функцій? У деяких управлінських структурах функціонує єдина юридична служба, в інших - кожен орган самостійно вирішує правовий аспект своєї роботи. На міжміністерському рівні повинна існувати певна централізація юридичних функцій. В Україні таку діяльність виконує Міністерство юстиції, яке здійснює реєстрацію відомчих нормативних актів з проведенням їх правової експертизи.