МАГИЧЕСКИЙ ПЕРЕХОД. –вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам;

Цілепокладання

– вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам;

–стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А);

–стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б);

– стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С).

Стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів, виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів.

Прогнозування

–підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності вчителів;

–підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи, міста.

Складання методичного забезпечення

–розробка навчально-календарних планів по всіх предметах відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів;

– навчально-календарному плані відзначаються контрольні зрізи;

–визначити необхідну кількість перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів;

–для кожного контрольного зрізу проводиться відбір задач і на їх основі здійснюється складання завдань з урахуванням: варіативності, складності, рівнобіжності.

–творення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості:

–отриманої освіти;

–знань з кожної теми;

–знань окремих частин теми;

–використання методів об’єктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт;

–використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт;

–використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми;

–створити банк психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти;

–творити банк анкет для вчителя і учня;

–створити банк діагностуючих матеріалів;

–створити банк індивідуальних творчих домашніх завдань;

–створити банк методичного супроводу уроку в процесі моніторингу;

–скласти інструкції щодо перевірки робіт учнів;

–скласти інструкції обробки результатів перевірки.

Для порівняльного аналізу успішності використовувати такі таблиці:

– ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета;

– ранжирування класу за предметами, рейтинг вчителя-предметника;

– ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника;

– ранжирування школи за предметами, рейтинг МО школи;

– ранжирування школи за сумою предметів, рейтинг завуча школи.

Формування мотивації на підвищення якості знань

–створити банк мотиваційних тестів;

–для підвищення мотивації учасників освітнього процесу моральні і матеріальні заохочення.

Корекція знань, інструкцій, методик після апробації

Подальше прогнозування

 

 

Рис.3. Система моніторингу

Професійна майстерність:

– аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорії, педагогічні звання;

–підвищення педагогічної майстерності вчителів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвіта;

–дослідницька діяльність: робота над науково-методичною проблемою, участь у роботі творчих груп, впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання.

Успішність навчання:

– вивчення рівня навчальних досягнень з базових дисциплін;

–аналіз сформованості в учнів умінь самостійно здобувати і використовувати навчальну інформацію;

– участь в олімпіадах, конкурсах;

– діагностика інтелектуальних здібностей;

– вивчення мотивації навчання.

Виховна робота, соціально – психологічний моніторинги:

– зв’язок з батьками та громадськістю;

– збереження здоров’я: фізичного, психологічного, розумового, духовного;

– стан медичного обслуговування та харчування учнів;

– аналіз організації оздоровлення та відпочинку;

– виховна робота;

–стан забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

Моніторинг навколишнього середовища –комплексна система спостережень, оцінки іпрогнозу змін природних середовищ, природних ресурсів, рослинного і тваринного світу, що дозволяють виділити зміни їх стану іпроцеси, що відбуваються в них, під впливом антропогенної діяльності. Із самогопочатку в трактуванні моніторингу виявилися дві точки зору. Багато зарубіжних дослідників пропонували здійснювати «систему безперервних спостережень одного або декількох компонентів навколишнього середовища із заданою метою і за спеціально розробленою програмою». Інша точка зору пропонувала розуміти під моніторингом тільки таку систему спостережень, яка дозволяє виділити ті зміни стану біосфера, що відбуваються тільки під впливом антропогенної діяльності (тобто, моніторинг антропогенних змін навколишнього природногосередовища).

В процесі моніторингу передбачається послідовна реалізація двох завдань:

–абезпечується постійна оцінка "комфортності" умов місця існування людини і біологічних об'єктів (рослин, тварин та ін.), а також оцінка стану і функціональної ціліності екосистем;

–утворюються умови для визначення дій, які корегують в тих випадках, коли цільові показники критеріїв оцінки якості середовища не досягаються. Слід прийняти до уваги, що сама система моніторингу не включає діяльність по управлінню якістю середовища, але є джерелом необхідної інформації для прийняття та ухвалення екологічно значущих рішень. Існують різні підходи до класифікації екологічного моніторингу: по характеру завдань, що вирішуються, рівнях організації, природних середовищах, за якими ведуться спостереження та ін. Один з варіантів класифікації, якого ми притримуємося, представлений на рисунку 4.

Рис.4. Блок–схема системи моніторингу

Система моніторингу реалізується на декількох рівнях:

· імпактному (вивчення потужних дій влокальному масштабі, направлене, наприклад, на оцінку скидань або викидів конкретного підприємства);

· регіональному (виявлення проблем міграції і трансформації забруднюючих речовин, сумісної дії різних чинників, характерних для екосистем в масштабі регіону);

· фоновому, що здійснюється на базі біосферних заповідників та інших місць, девиключена всяка господарська діяльність(має на меті зафіксувати фоновий стан навколишнього середовища, що необхідне дляподальших оцінок рівнів антропогенної дії).За своїм структурно-функціональнимскладом моніторинг навколишнього середовища об'єднує в собі всі необхідні компоненти: приладово-апаратне забезпечення, систему організації вимірювань ісукупність

методик аналізу результатів спостережень,необхідних для реалізації функцій, наведених на рисунку 5.

Моніторинг охоплює широкий спектраналізу спостережень за зміною абіотичної біосфери і реакцією екосистем на ці зміни, включаючи як геофізичні, так і біологічні аспекти, що визначає широкий спектр методів і прийомів досліджень, використовуваних при його здійсненні. У літературі, як

його синонім, часто зустрічається вислів “екологічний моніторинг”, де під терміном“екологія” розуміється не конкретний науковий напрям, окреслений Е.Геккелем, а “енвайронментологія” (від англійського «environmentology» або біосферологія), як теоретична основа раціонального природо–користування.

 

 

Рис.5. Загальна класифікація систем моніторингу

Таблиця 2.

Рис.6. Функції моніторингу стану навколишнього середовища.

 

МАГИЧЕСКИЙ ПЕРЕХОД