Актуальність дослідження.

Стоимость курса: 1000 рублей, портфолио (при желании)-300 рублей

Подробная информация по тел.: 8 950 624 90 79 Мария

Татьяна

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ БАГАТОПАРТІІЙНОСТІ В СРСР У

ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ……………

1.1. Історіографічний аналіз проблеми………………………………..

1.2. Джерельна база дослідження…………………………………….

РОЗДІЛ 2. ІДЕОЛОГІЯ «ПЕРЕБУДОВИ» ТА ПОЧАТОК ПАРТОГЕНЕЗУ В

СРСР……………………………………………………………………..

2.1. Передумови та причини кризи однопартійної системи та спроби її

внутрішнього реформування…………………………………………

2.2. Зародження ідейно-політичної опозиції в КПРС наприкінці 1980-их

років та поява неформальних груп та об’єднань………………….

2.3. Законодавче оформлення радянської багатопартійності…………

РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В СРСР НА

ЗАКЛЮЧНОМУ ЕТАПІ ЙОГО ІСНУВАННЯ: ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

ТА ПРОГРАМНІ ВИМОГИ…………………………………………….

3.1.Перші опозиційні партії соціал-демократичного та ліберального

спрямування………………………………………………………….

3.2. Розпад КПРС та утворення партій комуністичної орієнтації……..

3.3. Націонал-патріотичні та націоналістичні партійні об’єднання………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….

 

 

 

Актуальність дослідження.

Актуальність нашого дослідження зумовлена наступними причинами:

По-перше, відсутністю у багатьох колишніх радянських республіках стабільної та ефективної політичної системи, за якої дві коаліції право- та лівоцентристського спрямування періодично змінюють одна одну. У більшості випадків політичне життя цих країн продовжує визначати не відкрита міжпартійна конкуренція, а закулісна боротьба за владу між різноманітними фінансово-політичними угрупуваннями, де партійні гасла виступають лише інструментом реалізації політичних планів «партії влади» та олігархії. Справжньою метою переважної більшості політичних сил найчастіше виступає не реалізація декларованих програмних вимог, а доступ до влади та розподілу державних ресурсів. Відтак вимальовується величезна кількість проблем, які доведеться вирішувати владному політикуму багатьох пострадянських країн на шляху до багатопартійної демократії європейського зразка.

По-друге, політичні партії на протязі всього періоду свого існування несуть на собі відбиток тих конкретно-історичних умов (соціальних, економічних, політичних, соціокультурних), в яких протікає процес їх формування. З цього випливає неможливість налагодження ефективного функціонування багатопартійної системи у державах колишнього СРСР, без врахування впливу специфічних умов становлення радянського партійно-політичного спектру та виявлення причин обмеженої реалізації першими партіями своїх програмних вимог в умовах горбачовської перебудови.

По-третє, оскільки партії та партійні системи виступають сполучною ланкою між громадянським суспільством та владою, їх програмні документи виступають до того ж своєрідним соціологічним дослідженням, що відображає ступінь усвідомлення громадянами своїх інтересів та вимог, плюралізм поглядів та оцінок різними соціальними групами шляхів вирішення різноманітних соціально-економічних та суспільно-політичних проблем, що постали перед країною та суспільством у роки горбачовської «перебудови».

По, четверте, наявність у суспільстві великої кількості соціальних груп, які мають в чомусь схожі, а в чомусь відмінні інтереси ставить на порядок денний питання про досягнення компромісу між різними політичними силами з метою задоволення запитів та потреб усіх прошарків населення. Тим самим актуальним постає з’ясування умов взаємодії та співпраці між партіями різної соціально-політичної та ідеологічної орієнтації, з метою досягнення консенсусу шляхом збалансування групових суспільних інтересів.

По-п’яте, нормативно-правове поле діяльності перших радянських партійних утворень тривалий час залишалося невизначеним та обмеженим, через відсутність на державному рівні партійного законодавства, яке б чітко регламентувало права та обов’язки політичних партій у суспільному житті країни. З цього випливає необхідність з’ясування впливу на становлення сучасної багатопартійної системи пострадянських країн тривалої відсутності інституалізації на конституційно-правовому рівні перших радянських політичних партій утворених наприкінці 1980-на початку 1990-их років.

По-шосте, для вітчизняної історичної та політологічної науки проблема становлення політичного плюралізму та багатопартійності в СРСР є відносно новою та малодослідженою, про що свідчить відсутність публікацій, які б поетапно розкривали процес внутрішньої трансформації «неформальних» громадських об’єднань у структури партійного типу, починаючи від початку і до завершення перебудовчих процесів у радянському суспільстві. Переважна більшість сучасних досліджень аналізуючи процес становлення багатопартійної системи роблять головний акцент на проблемах пострадянського періоду її функціонування лише подекуди виводячи суперечливі тенденції її розвитку з кінця 1980-их-початку 1990-их років. Крім того, до цього часу вченим так і не вдалося виробити загальноприйняту класифікацію перших радянських політичних партій, утворених в роки горбачовської «перебудови», що говорить про необхідність подальшого поглиблення наукового аналізу та усебічного дослідження даної проблеми.