| Пор.
№
| Дата
| Зміст програмного матеріалу
| Примітки
|
| Вступ
|
|
| | Суспільно-Історичні умови розвитку української літератури XX століття, основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм). Українська література XX століття як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.
ТЛ:«розстріляне відродження».
| |
| Поезія
|
|
| | Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина-найбільший модерніст 20-хроків.3верненнядо«вічних тем», культура віршування, потужне ліричне «я» як символ нової людини; життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, імпресіонізму в поезіях «Арфами, арфами...», «0 панно Інно...», «Визнаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері».
| Вивчити
напам’ять
«Арфами,
арфами...»,
«0 панно
Інно...».
|
|
| | Феномен «кларнетизму». Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (збірка «Соняшні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»),
ТЛ:вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.
| |
|
| | Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Михайль Семенко - поет-футурист, сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми у віршах «Бажання», «Місто», «Запрошення»
ТЛ:авангард, Футуризм, деструкція.
| |
|
| | Київські «неокласики». їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. М.Зеров «Київ-традиція». Філософічність, афористичність лірики М.Зерова і М.Рильського, краси в житті та в душі; вітаїзм, сповідапьність у віршах М.Рильського «Молюсь і вірю», «Солодкий світ». ТЛ:сонет, філософічність.
| Вивчити напам’ять одну з поезій (на вибір).
|
|
| | Євген Плужник. «Для вас, історики майбутні...», «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен-як срібний птах!..», «Річний пісок...». Один із провідних поетів «розстріляного відродження».
ТЛ:поглиблення поняття про ліричного героя.
| Вивчити напам’ять одну з поезій (на вибір).
|
|
| | «Громадянський інтим», сповідапьність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, мить і вічність у чуттєвому вираженні.
|
|
| | Контрольна робота№ 1. Тестування за темою «Українська поезія 20-х років XX століття».
| |
| Проза
|
|
| | Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість її, модерністські пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях письменника. Провідна роль у літературному житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 років. Тематичне і стильове розмаїття його прози.
| |
|
| | М.Хвильовий. «Я (Романтика)» - новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.
| |
|
| | Григорій Косинка (Г.Стрілець). Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Імпресіонізм у стильовій палітрі Г.Косинки.
| |
|
| | «В житах» - зупинена мить, шукання порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість.
ТЛ:поглиблення поняття про імпресіонізм.
| |
|
| | Юрій Яновський. Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Ю.Яновський. Роман у новелах «Вершники» як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення («Подвійне коло»), ідея протиставлення загальнолюдських цінностей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
| |
|
| | Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (новела «Дитинство»), Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку («Шаланда в морі»),
ТЛ: роман V новелах, художній час і простір, умовність зображення.
| |
|
| | Валер’ян Підмогильний - автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Життєвий шлях письменника. Світовий мотив підкорення міста, самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі (роман «Місто»).
ТЛ:екзистенціалізм, маргінальність, іронія.
| |
|
| | В.Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ:психологізм, іронія.
| |
|
| | Розвиток мовлення№ 1. Підготовка проекту (з використанням мультимедійни хтехнологій) - індивідуального чи колективного - з метою представлення життєвого і творчого шляху В.ПІдмогильного.
| |
|
| | Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. «Моя автобіографія» - гумористичний життєпис автора.
ТЛ:усмішка.
| |
|
| | Остап Вишня. «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку письменника.
| |
|
| | Контрольна робота № 2.Тестування за темою «Українська проза 20-х років XX століття».
| |
| Драматургія
|
|
| | Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургій 1920-1930-х pp. Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.
| |
|
| | Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
| |
|
| | Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси в наш час.
ТЛ:сатирична комедія.
| |
|
| | Розвиток мовлення № 2.Написання твору-роздуму за комедією М.Куліша «Мина Мазайло».
| |
| Українська література за межами України.
Література в Західній Україні (до 1939 р.)
|
|
| | Література в Західній Україні (до 1939 р.). Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р.
Богдан-Ігор Антонич. Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність («Автопортрет», «Дороги»), Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій.
| Вивчити напам’ять два вірші (на вибір).
|
|
| | Міфологізм поезій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів у поезіях «Вишні», «Зелена Євангелія», «Різдво».
ТЛ:міфологізм, асоціативність.
|
|
| | Осип Туринський. «Поза межами болю». Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором).
ТЛ:поема в прозі.
| |
|
| | Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значущість і всеохопність.
| |
|
| | Тематична контрольна робота № 3.Контрольний письмовий твір на одну з тем: «Сучасність звучання драматичного твору Миколи Куліша “Мина Мазайло”» «Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича», «Загальнолюдські мотиви та гуманістичні цінності в повісті Осипа Туринського “Поза межами болю”».
| |
|
| | Позакласне читання № 1. Улас Самчук. «Марія».
| |
|
| | Література рідного краю № 1. Сучасна українська проза письменників рідного краю. «Чи я такий, а чи то світ такий» (за збіркою В.Кикотя «Промені самотності»)
| |
|
| | Повторення вивченого.
| |
