Спрощення груп приголосних.
Спрощення приголосних відбувається:
| Правила
| Приклади, вправи
| | 1. У групах
приголосних
ЖдН, ЗдН,СтН,
СтЛ,випадають відповідно д і т:
| тиЖДень - тиЖНя - тиЖНевий, але: кіСТЛявий, пеСТЛивий, хваСТЛивий, шіСТНадцять, зап’яСТНий, хвороСТНяк.
| | Утворіть граматичні форми відповідно до наведених прикладів: перстень, поїзд, честь, лестощі, місце, серце, якість, пристрасть; зап’ястя, пестощі, кістка.
| | 2. При творенні дієслів із суфіксом -ну у групах ЗкН, СкНвипадає к:
| бряЗК - бряЗНути - бряЗНе, але: виск - вискнути, риск –
рискнути, випуск - випускний; тоскно.
| | Утворіть граматичні форми за зразком: брязк, блиск, писк, плюск, бризк, тріск; виск, риск.
| | | | |
Спрощення не відбувається:
| 1. В іншомовних словах, утворених від іменників з кінцевим сттат (-стн-, -тст-, -тськ-):
| балаСТ- балаСТНий, агенТ- агенТСТво.
| | Утворіть прикметники:
компост, гігант, контраст, форпост, аванпост, студент, курсант.
| | 2. У групах приголосних
стц, стч:
| невіСТКа - невіСТЦі.
| | Утворіть давальний відмінок однини: хустка, пустка, піаністка, гімнастка, пастка.
| 7.2. Зміни приголосних при їх збігу.
| Правила
| Приклади, вправи
| | 1. -цьк- ® -чч(ина)
(при творенні
іменників):
| донеЦЬКий - ДонеЧЧина, але: галицький - Галичина.
| | Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): Хмельницький, козацький, турецький, вояцький, німецький, гайдамацький, кріпацький.
| | 2. -ськ-, -ск- ®
-щ(ина) (при творенні іменників):
| луганСЬКий - ЛуганЩина, віСК - воЩина.
| | Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): полтавський, сумський, черкаський, пісок, тернопільський, львівський, ужгородський.
| | 3. г, ж, з ®
- зьк(ий),-зтв(о)
(при творенні
прикметників,
іменників):
| ЛейпциГ- лейпциЗЬКий, ПариЖ- париЗЬКий,
боягуЗ - боягуЗЬКий - боягуЗТВо.
| | Утворіть прикметники: Прага, Рига, Гаага, Запоріжжя, Лейпциг, Беліз, Буг, Вінніпег, Гамбург, Гонконг, Збараж, Йоганнесбург, Льєж, Кавказ.
| | 4. к, ц(ь), ч ® -
цьк(ий),-цтв(о)
(при творенні
прикметників):
| туроК - туреЦЬКий, митець - митеЦЬКий,
але: Дамаск - дамаський, баски - баскський.
| | Утворіть прикметники: парубок, гірник, ткач, козак, вояк, Гринвіч,Саравак, Прилуки, Скагеррак, Кременець, Збруч, Віндхук, Лідице, Мекка, тюрки, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк.
| | 5. х, ш, с ® -ськ(ий),-ств(о) (при творенні
прикметників,
іменників):
| СиваШ - сиваСЬКий, птаХ – птаСЬКий - птаСТВо,
але: казах - казахський.
| | Утворіть прикметники: товариш, Балхаш, Бангладеш, Палех, Польща, Чехія, Гіндукуш, Карабах, Одеса, волох, Цюрих.
| | 6. г, ж, з ® -жч (-ий, -е, -ати,
-ання) (при ступенюванні
ознаки):
| дуЖий - дуЖЧий - дуЖЧе - дуЖЧати,
але: легкий - легший - легше.
| | Утворіть вищий ступінь: дорогий, вузький, низький.
| | | | |
§ 8. Правопис префіксів.
| Правило
| Приклади, вправи
| | 1.Перед к, п, т, ф, х (КаФеПТаХ) префікс з переходить у с:
| СКазати, СХопити.
| | Вставте пропущені префікси (З чи С):_палахнути, _тверджувати, _кочити, _фотографувати, _писати, _питати.
| | 2. В усіх інших випадках
пишеться префікс з:
| ЗЖитися, ЗЧепити.
| | Вставте пропущені префікси (З чи С): _ціпити, _бавити. _вести, _житися, _ніяковіти, _садити, _чепити, _бігати.
| | 3.ЗІ пишеться, коли корінь
слова починається сполученням
приголосних:
| ЗІставити, ЗІбгати,
але: зігрівати - зогрівати, зітлівати - зотлівати.
| | Правильно напишіть слова (З, С чи ЗІ):_знаватися, _гнутися, _ставляти, _грати, _драти,_п’ястися, _в’ялий, _млівати, _прівати, _дирати, _казати, _тягти.
| | 4. У префіксах, які складаються з
двох і більше літер, кінцевий
дзвінкий не змінюється:
| ОБпалити, РОЗжитися.
| | Правильно напишіть слова: ві_стань, на_потужний, пона_плановий,о_трусити, мі_планетний, чере_плічник, ро_кидати, о_патрати, мі_галузевий, пі_тримка.
|
Префікси ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-.
| Префікс ПРЕ- вживається:
| | 1.Для вираження найвищого
ступеня ознаки прикметників,
прислівників:
| гарний - ПРЕгарний,добре - ПРЕдобре.
| | Утворіть вищий ступінь ознаки: високий, сильний, мудрий, великий, слизько,погано, завзятий, красний, щедро, дорого.
| | 2. У словах:
| пре освященний, пре подобний, пре стол,
пре зирливий, пре зирство.
| | Префікс ПРИ- вживається:
| | 1.У дієсловах для вираження
приєднання, наближення,
частковості дії:
| йти - ПРИйти, крити - ПРИкрити.
| | Утворіть слова з префіксом ПРИ-: _їхати, _крутити, _вабити, _буття, _брати, _стул, _будувати, _єднання, _мара, _голомшити, _боркати.
| | 2. У словах:
| при гірок, при ярок, при кордонник, при бережнийтощо.
| | Префікс ПРІ- вживається:
| | У словах:
| прі звище, прі звисько, прі рва.
|
§ 9. Правопис суфіксів.
9.1. Іменникові суфікси.
| Правила
| Приклади, вправи
| | -ИВ(о)
| палИВо, добрИВо, але: марЕВо.
| | в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці:
| Вставте пропущені літери:
печ_во, кур_во, мереж_во, мороз_во, мел_во, пряд_во, вар_во, ма_во, ся_во.
| | -ЕН(я), -ЄН(я)
| кішка – кошЕНя,змія– зм іЄНя.
| | у назвах живих істот середнього роду:
| Утворіть назви живих істот середнього роду: чайка, собака, лев, тигр, качка, лебідь, олень, морж, гуска, вовк; свиня, корова, кобила.
| | -ЇР, -ЇСТ, -ЇЗМ
| конвоЇР, альтруЇСТ, ламаЇЗМ.
| | після голосних пишеться Ї:
| Вставте пропущені літери:акме_зм, ліце_ст, лама_ст, ате_ст, геро_зм, Альта_р.
| | -ІВК(а), -ЇВК(а)
| долІВКа, покоЇВка, але: голОВКа (капусти).
| | в іменниках жіночого роду:
| Вставте пропущені літери: нож_вка, спирт_вка, пол_вка, шал_вка, част_вка, ма_вка, підгот_вка, зарис_вка, дух_вка.
| | -ОВИЧ, -йОВИЧ, -ИЧ, -ІЧ
| Іва н - Іва н ОВИЧ;Олексі й - Олексі йОВИЧ;
Кузьма – КузьмИЧ, КузьмОВИЧ; Ілля - ІллІЧ, ІлльОВИЧ;
Фед і р- Фед О рОВИЧ;Жан- ЖанОВИЧ;
Микола- МиколОВИЧ, МиколайОВИЧ.
| | при творенні чоловічих імен по батькові:
| | -ІВН(а), - ЇВН(а)
| Іван - ІванІВНА; ОлексіЙ - ОлексіЇВНА;
Кузьма - КузьмІВНА; Олаф - ОлафІВНА;
Микола - МиколІВНА, МиколаЇВНА.
| | при творенні жіночих імен по батькові:
| |
| Утворіть чоловічу і жіночу форми по батькові (усі правильні варіанти): Петро, Валерій, Яків, Сергій, Прокіп, Сава, Хома, Григір, Григорій, Лука, Семен, Джон, Мустафа, Алі, Генріх, Климент, Климентій, Антін, Ян, Віктор.
| | | | | 9.2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси .
| Правила
| Приклади, вправи
| | -Н(ій)
| город - городНІЙ, жито - житНІЙ.
| | 1. У відносних рикметниках
(м’яка група):
| Утворіть прикметники: освіта, субота, хата, всесвіт, верх, літо, сторона, рано, пізно, вечір, давно.
| | 2. В усіх прикметниках,
утворених від
іменників та
прислівників з
основою на ж, ш:
| художник - худо Ж НІЙ, рано - врані Ш НІЙ,
але: потужний.
| | Утворіть прикметники: дорога, друг, зовні, порожньо, сьогодні, низько, давно, торік, дома, нині, навколо, сіни, подорож, колись; осінь, рано, туман, паркан, кардан.
| | | | |
| 9.2.1. У присвійних прикметниках,
утворених від іменників 1 відміни вживаються суфікси:
| | -ИН
| доньКа - доньчИН, ГаЛя - ГалИН.
| | після приголосних (крім Й):
| Утворіть присвійні прикметники (чий?):сваха, Коля, Наталка, тітка, баба, Віта, теща, жінка, Онисько, Іванна, Руслана, Олеся.
| | -ЇН
| НадІя - НадіЇН, МарІя - МаріЇН.
| | після голосних:
| Утворіть присвійні прикметники (чий?):Анастасія, Софія, Зоя, Дарія, Євдокія, Агафія, Євгенія, Єфросинія, Валерія.
| | !!! Перед суфіксом ИН приголосні
г, к, х, шк змінюються на ж, ч, ш, щ:
| ОльГа - ОльЖин, Г → Ж
доньКа - доньЧин, К → Ч
сваХа - сваШин, Х → Ш
МелаШКа - МелаЩин) ШК → Щ
| | Утворіть присвійні прикметники:
Наталка, дочка, свекруха, Галька.
| | - ІВ, -ЇВ
| ОлеГ – ОлегІВ, ПетрО – ПетрІВ,
ВасилЬ – ВасилІВ, ОлексіЙ – ОлексіЇВ.
| | у присвійних прикметниках, утворених від іменників
ІІ відміни:
| Утворіть присвійні прикметники: Федір, Віктор, Ігор, Олександр, Євген, Дмитро, Данило, Михайло, Павло, Андрій, Анатолій, Григорій, Сергій, Олесь, Танась, Віль.
| | 9.2.2. Після м’якого та шиплячого у прикметниках
з наголосом переважно на основу слова:
| | -ЕВ(ий)
| груШа- грушЕВий.
| | перед суфіксом на м’який та шиплячий приголосний:
| Утворіть прикметники:
вишня, борщ, березень, овочі, ситець.
| | -ЄВ(ий)
| значеННя - значеннЄВий.
| | після м’яких н, т або й основи:
| Утворіть прикметники: мить, алюміній, суть, дія, життя.
| | -ОВ(ий)
| казКа - казкОВий, клеН - клеНоВий.
| | 1. З твердим приголос.
перед суфіксом:
| Утворіть прикметники: ясен, кварц, дуб, граб, бук, казка, палац, вітер, служба, верба.
| | 2. Після шиплячих, м’яких
або й з наголосом на закінченні:
| гроШі - горшОВий, біЙ - бойОВий.
| | Утворіть прикметники: край, ключ, вісь, гай, річ, дія, дощ, стиль, нуль.
| | | | | | |
Розділ ІІ. Правопис іншомовних слів.
§1. Правопис голосних в іншомовних словах.
1.1. И пишеться у власних георгафічних назвах:
| 1. У закінченнях
-ИДА, -ИКА
| АфрИКА, МексИКА.
| | Вставте пропущені літери: Атлант_да, Флор_да, Амер_ка, Атлант_ка, Аркт_ка.
| | 2. Після ж, ч, ш, щ:
| ЧИлі, АлЖИр, ЩеЦИн, але: ДжІбуті, ЧувашІя.
| | Вставте пропущені літери: Ж_родна, Віш_, Ваш_нгтон, Ц_нц_наті, Ч_каго, Ч_мкент.
| | 3. У звукосполу-
ченні -РИ-перед
приголосними:
| МадРИд, ГРИнвіч.
| | Поставте пропущені літери: Мавр_кій, Кембр_дж, Цюр_х, Анкор_дж, Кр_т, Тр_нідад, Пуерто-Р_ко.
| | 3. У власних
назвах після д,
т, з, с, ц, ч, ш,
ж, р (ДеТиЗ’їСи
ЦюЧаШуЖиРу?):
| СИрія, Тиса, але: Сідней, Сілезія, Тіроль, Фіджі тощо.
| | Вставте пропущені літери: Т_бр, С_бір, Т_рана, С_ракузи, Анд_жан; С_нгапур, С_ам, Т_т_кака, С_мферополь, С_хоте-Алінь, С_дзян, Т_роль, Т_льз_т, Гельс_нгфорс.
| | 4. У деяких власних
назвах:
| ЄгИпет, ЄрусалИм.
| | Вставте пропущені літери:
Вав_лон, Пак_стан, В_флиєм, Туркмен_стан.
| | 5. У словах
церковного вжитку:
| єпИскоп, камИлавка.
| | Вставте пропущені літери: м_тропол_т, хр_стиянство, м_рт.
| 1.2. Ї пишеться:
| Правила
| Приклади, вправи
| | 1. Після голосних:
| круЇз, прозаЇк, але: староІндійський
(і - у складних словах після префіксів).
| | Вставте пропущені літери: жу_р, Альта_р, Лу_зіана, Лу_свіль, Га_ті, моноте_зм, Ізма_л; по_нформувати, до_сторичний.
| | 2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного:
| ГімалаЇ, ГавайЇ.
| | Вставте пропущені літери: Шантій_, де Вінь_.
| | | | | 1.3. Є пишеться:
| 1. На початку слова (іншомовне є звучить
як йе):
| Європа, Єгипет.
| | Вставте пропущені літери:_ зуїт, _пископ, _нісей, _мен, _сентуки, _рихон.
| | 2. Після е, і, й, ь,
апострофа:
| феЄрія, фіЄста, МейЄрхольд, кар’Єра.
| | Вставте пропущені літери: фой_, жуль_н, Корділь_ри, круп’_, атель_, вінь_тка.
| | 3. У кінці невідмінюваних
слів після м’яких
приголосних та апострофа:
| Лур’Є, канотьє, але: траЄкторія.
| | Вставте пропущені літери: кутюр’_,дось_, Лавуазь_, конферансь_, Руж’_, сомель_.
| 1.4. У пишеться:
| У, а не Ю пишеться після Ж, Ш:
| жУрі, брошУра; а такожпарфуми.
| | Вставте пропущені літери: параш_т, ж_їр, ж_льєн,
|
§2. Правопис приголосних в іншомовних словах.
| Правила
| Приклади, вправи
| | 1. В іншомовних загальних назвах
приголосні як
правило не
подвоюються:
| шасі, ефект, шосе, аКумулятор, груПа.
| | Перекладіть на українську мову: класс, ралли, пицца, коллектив, программа, шиллинг, хобби, хоккей.
Вставте, де необхідно, дві літери: іди(л)ія, лібре(т)о, су(м)а, піцика(т)о, кла(с), парабе(л)ум, інте(л)ект; му(л)а, оса(н)а, а(л)о, мо(к)о, е(л)ін, коми(с)ія.
| | !!! Подвоєння
приголосних
зберігаються у
словах:
| аддукція, алло, булла, бовван, брутто, ванна, вілла, донна, дурра, канна, лляний, мадонна, манна, мокко, мулла, нетто, овва, одіссея, осанна, панна, пенні, ссати, ссавець, тонна тощо.
| | !!! Зараз пишуться без подвоєння:
| бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни), фортисимо.
| | 2. Приголосні
подвоюються,
якщо є паралельне
непрефіксальне
слово:
| міграція- іММіграція, косинус - арККосинус,
але: нотація - анотація, конотація (непрефіксальне слово за змістом далеке від префіксального).
| | Утворіть паралельні слова з префіксами: новація,
революція, реальний, перцепція, раціональний.
| | 3. Подвоєні
приголосні
зберігаються в
іншомовних
власних назвах
і похідних від
них словах:
| ГоЛЛандія - гоЛЛандець, АхіЛЛес – ахіЛЛесів,
ФіліППіни – філіППінський, ГеННадій, Інна.
але: Каміла, Каліста, Інеса, Сара;
Лісабон, Гавана, Касабланка; Полісся - поліський.
| | Правильно напишіть слова: Тор_ічел_і, Ел_ада, Яс_и, Буд_а; Мюл_ер, яф_ський, Ап_алачі, Андор_а, Міс_урі.
Утворіть прикметники: Марокко, Пруссія, Канни, Ассирія, Амман, Калькутта, Бонн; Лісабон.
Виділіть слова з подвоєнням приголосних: ка(н)ський, маро(к)анець, Кальку(т)а, Іва(н)а, Ру(с)о, Ші(л)ер, я(ф)ський, Не(л)я, Тамі(л)а, пе(н)і, Фа(д)ей, Са(в)а.
| | !!! У деяких іменах
подвоєння зберігається:
| Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна, Жанна тощо.
| | !!! Порівняйте:
| (укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса.
(рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Агнесса.
| | 4. Правопис слів
залежить від їх
значення (власна чи
загальна назва):
| Торрічеллі - торічелієва пустота;
Голландія - голанка(курка, груба);
ВаТТ (прізвище) - ваТ (одиниця виміру);
біЛь ( страждання ) - біЛЛь ( законопроект );
гаЛ(наріст на дереві) - гаЛЛ(мешканець Галлії).
| | Виділіть слова з подвоєнням приголосних: Максве(л) - максве(л); Гау(с) - гау(с); Бе(с)емер - бе(с)емер; І(м)ельман - і(м)ельман; ві(л)а (будинок) - ві(л)а (русалка); пру(с)ак (мешканець Прусії) - пру(с)ак (тарган); ма(н)а (застиглий сік дерева) - ма(н)а (привид, ілюзія).
| | | | | | |
§3. Переклад іншомовних власних назв.
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
|
Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на современном уровне требований общества нельзя без постоянного обновления и обогащения своего профессионального педагогического потенциала...
Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...
|
|
Образование соседних чисел Фрагмент:
Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...
Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...
Краткая психологическая характеристика возрастных периодов.Первый критический период развития ребенка — период новорожденности Психоаналитики говорят, что это первая травма, которую переживает ребенок, и она настолько сильна, что вся последующая жизнь проходит под знаком этой травмы...
|
|
