Причини непослідовностікерівництва СРСР при проведенніполітикидесталінізації

- більшість керівників країни в тому числі і М. Хрущов, були причетні до репресій і поділяли відповідальність за трагічні події 1925 – 1950 рр.

- соціалістична держава з планово – директивною економікою і однопартійною системою не могла функціонувати на демократичних засадах.

- в умовах «холодної війни» СРСР не був підтриманий провідними капіталістичними державами.

- М.Хрущов – був людиною суперечливою і непослідовною, надзвичайно емоційною, амбіціозною, схильною до адміністративного вирішення проблем, здатною на пусті обіцянки.

Охарактеризувати розвиток народного господарства в середині 50 –х першій половині 60 – х років 20 ст.

 

Розкрити зміст реформ сільського господарства і промисловості середини 60 - х років 20 ст.

Проаналізувати причини виникнення, програмові та організаційні засади дисидентства.

Наприкінці 50- х на початку 60 – років з’являється рух – дисидентів. Вони відкрито висловлювали свої погляди, піддавали критиці політику КПРС і радянського уряду. В Україні дисиденти висловлювались за незалежну українську державу, проти колоніальної політики центру. Дисидентство - мирна боротьба, мета якої – переконати загал, суспільство в необхідності демократичних змін.

Особливості дисидентського руху в Україні.

· Дисидентський рух був загальноукраїнським явищем; він виникає у всіх регіонах України

· Дисид. Рух охоплював різні соціальні верстви суспільства.

· Дисидентс. Рух був масовим, організованим (спілки, об’єднання, комісії)

Спочатку дисидентами стали «шестидесятники» - молоде покоління письменників: Л.Костенко, В.Симоненко,І.Драч, І.Дзюба, В.Стус та ін..

Потім кількість дисидентів зростає, починають створюватись дисидентські організації. Організації дисидентів зазнавали переслідувань. Проти активних їх членів і лідерів було проведено судові процеси в 1961- 1965 рр. Репресії було спрямовано проти Петра Григоренка, Левка Лук’яненка, Валентина Мороза та багатьох інших відомих дисидентів.

Вказати причини і прояви кризових явищ в економіці в 70 –ті початку 80-х років 20 ст.

Радянська система склалася і зміцнила в 20-30 –ті роки. В 1965- 1985 рр. вона зазнала гострої кризи, з якої були два виходи: або радикальні реформи, або часткові зміни, що не чіпали засад системи, допомагали пом’якшити наслідки кризи, але не ліквідувати її (кризи) причини повністю.

Керівництво СРСР (і України) обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятип’ятиріччя: повільного, хворобливого, болісного для суспільства сомознищення радянської системи, що не могла подолати кризу.