Територіальні рекреаційні системи. Типологія (класифікація)ТРС

Як вам уже відомо ,об’єктом вивчення рекреаційної географії є рекреаційне господарство певної території, країни чи всієї нашої планети. Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства на певній ділянці Землі, розгляд будь – якої рекреаційної території як єдиної системи, що складається з різнорідних,але просторово взаємопов’язаних елементів,які діють як єдине ціле. Таким чином, предметом дослідження рекреаційної географії є територіальні рекреаційні системи.

Територіальна рекреаційна система – це свого роду просторово організована на території певного таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ,які функціонують на основі використання ресурсів цієї території і просторово – територіально між собою поєднані.

Будь – яка ТРС базується як на безпосередніх зв’язках між рекреаційними установами,так і на опосередкованих територією відносинах між ними. Для визначення різних типів ТРС характер цих зв’язків і відносин є вирішальним. Рекреаційні об’єкти в одній ТРС можуть пов’язувати:

А) безпосередні зв’язки виробничо – технологічного характеру;

Б) спільне управління

В) участь у спільному наданні кінцевих послуг;

Г)належність до однієї галузи чи підгалузі;

Д)знаходження рекреаційних установ у межах будь – якої самоврядної території;

Е) використання спільних ресурсів певної території;

Є) наявність потенційних можливостей для ефективних взаємозв’язків.

Виокремлення різних типів ТРС на основі особливостей взаємовідносин рекреаційних установ передбачає доволі значну множину варіантів господарсько – територіального системо утворення. Однак переважно це все – таки теоретичні,а не реальні можливості. Крім того,серед системою утворюючих взаємовідносин є ієрархія. Найбільш значними є безпосередні зв’язки рекреаційних установ, спільність управління і території. Запропоновані типи взаємовідносин рекреаційних установ фактично допускають будь – які їх комбінації. Як видно з графічної схеми всіх типи можуть перетинатися, накладатися, взаємопроникати.

Для типізації ТРС важливим є визначення сутності просторово – територіальних зв’язків і відносин та внесення ясності в це питання,яке трактується по – різному.

Рекреаційні установи беруть участь у реалізації трьох видів географічних зв’язків:

1. Просторових

2. Просторово – територіальних

3. Територіальних

Просторові зв’язки – це зв’язки між рекреаційними установами, віддаленими ода від одної на будь – яку можливу відстань. Опосередковані відносини шляхом спільного використання ресурсів певної локальної території повністю виключаються. Територіальні опосередковані відносини виникають між рекреаційними установами, розміщення на обмеженій (локальні) території,через спільне використання трудових, природних на інших ресурсів. Прямої безпосередньої взаємодії в цьому випадку немає. При перетині цих двох типів зв’язків виникає їх третій тип – просторово – територіальні зв’язки. Взаємодіючи через територію, рекреаційні установи мають і безпосередні зв’язки.

Тип системи і межі її локалізації залежать від характеру і параметрів розвитку системо формуючих елементів(рекреаційних установ) – рівня концентрація надання послуг, напряму спеціалізації, відомчої підпорядкованості чи приватної належності, їх територіального поєднання і взаємозв’язку.

На цій основі можна виокремити такі типи ТРС:

А) підгалузеві(спеціалізовані)

Б)галузеві(інтегральні)

В)елементарні(ЕТРС)

Г)територіальні рекреаційні комплекси(ТРК)

Перші – включають рекреаційні установи певної рекреаційної підгалузі, що об’єднані спільним управлінням,приватною належністю або належністю до складу одного об’єднання, концерту, асоціації і т.ін.,території, а також ті,що спеціалізується на певні території на наданні спеціалізованих рекреаційних послуг. Функції підгалузевої ТРС, на відміну від рекреаційних установ (виробничих систем), не зводяться лише до надання певних послуг. Вони виконують деякі територіальні функції, які особливо яскраво виявляються при розгляді системи як єдиного цілого. Наприклад, підгалузеві ТРС виконують функції повної зайнятості населення сіл, малих і середніх міст, уповільнення зростання великих агломерацій, піднесення рівня життя населення,вирішення екологічних проблем тощо. Це переважно соціальні та економічні функції ТРС, що безпосередньо не пов’язані з надання рекреаційних послуг.

Формування других – відбувається на основі господарсько – територіальної інтеграції рекреаційних установ різних підгалузевих(спеціалізованих) ТРС. Як правило, їх об’єднує в одне ціле не лише територія і зв’язки, а й спільна робота з надання територіально і ресурсно узгоджених рекреаційних послуг.

ЕТРС (елементарні) репрезентовані однією рекреаційною установою (центром або ядром системи) разом із сукупністю його просторово – територіальних взаємозв’язків об’єктивно не може бути реалізована в рамках одного його галузей, то ЕТРС, хоч і є основою галузевих і підгалузевих ТРС, але не повністю входять до їх складу. Ідентифікуючи ЕТРС виділяють із господарсько – територіальних систем і територіально – господарських комплексів(а не тільки з ТРС і ТРК) не саму рекреаційну установу, а елементарну просторово – територіальну систему господарства як єдиний виробничо – територіальний «організм». Рекреаційна установа є його центром або ядром. При декомпозиції різних типів ТРС ЕТРС можуть розглядатися як територіальні як територіальні підсистеми найнижчого рангу. Разом з тим це не свідчить про їхню простоту. Такий тип – складно організовані системи, які на відміну від ТРС і ТРК фактично виходять за межі галузі, акумулюючи інформацію, енергію, сировину і т. ін.. всього господарського комплексу і маючи величезну багатоманітність зв’язків і відносин.

Економіко – географічний закон агломерації виробництва, котрий найповніше виявляється в районах з потужним господарським потенціалом,є причиною того,що багато підгалузей рекреації і туризму тяжіють до найбільших міст. Таке тяжіння приводить до розміщення тут багатьох рекреаційних установ різного профілю. Внаслідок своєї територіальної близькості ці установи починають взаємодіяти за допомогою прямих господарських зв’язків і особливо опосередкованих відносин. Ця взаємодія є основою формування територіальних комплексів.

У наш час в Україні ТРК формують переважно на основі територіальних зв’язків (відносин). Навіть великі рекреаційно – туристичні центри, мають багато рекреаційних установ різної величини і спеціалізації, на практиці розвиваються неузгоджено, майже не маючи між собою просторово – туристичні центри, мають багато рекреаційних установ різної величини і спеціалізації, на практиці розвиваються неузгоджено, майже не маючи між собою просторово – територіальних зв’язків. Фактично в цих містах формуються ТРК блочного типу, в яких повністю домінують опосередковані відносини.