Приклад1. Від 1 до 8 мм. 2. Від плюс 5 до мінус 30ºС. 6.12.6 Недопустимо відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки). 6.12.7 Заокруглювання числових значень до першого, другого і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів одного найменування повинно бути однаковим. 6.12.8 Числа, що мають дробове значення, необхідно наводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати через косу риску, наприклад: 1/4"; 1/2". За неможливості виразити числові значення у вигляді десяткового дробу допускається записувати їх у вигляді простого дробу в один рядок через косу риску, наприклад: 1/4; 1/2. 6.12.9 Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід відповідно до ГОСТ 7.1:2006 зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад. „... у роботах [4 – 7] …”. Посилатися слід на документ в цілому або його розділи і додатки. Допускаються посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації власної пояснювальної записки, наприклад, „...у розділі 3...”, „дивись 3.4...”, „... за 3.3.1...”, „... відповідно до 3.4.5.2...”, „... на рис. 3.1...”, „... на рисунку 3.2...”, „...у таблиці 3.4...”, „... (див 3.1)...”, „... за формулою (3.4)...”, „...у додатку Б...”. При посиланні на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад, ГОСТ 2.105-95.
6.13 Список використаної літератури 6.13.1 Список використаної літератури оформлюють відповідно до вимог ГОСТ 7.1:2006. Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті. Джерело, на яке посилаються в тексті позначають тим порядковим номером, яким воно записано у списку використаної літератури. 6.13.2 Про кожне джерело подають такі відомості: прізвище та ініціали авторів (якщо їх не більше трьох); повна і точна назва; дані про повторне видання; назва міста видання в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Ленінграда (Санкт-Петербурга) вживаються скорочення: К., Х., М., Л., СПб.); назва видання (без лапок); рік видання (без слів „рік” або скорочення „р.”); кількість сторінок із скороченням „с”. 6.13.3 Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире. 6.13.4 Бібліографічний опис роблять мовою джерела. 6.13.5 Джерела, що мають більше трьох авторів, описують за назвою. При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища чотирьох авторів (якщо джерело написане чотирма авторами) або трьох „та ін.” (якщо джерело написане п’ятьма і більше авторами). 6.13.7 Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора (або авторів), то запис даних про джерело починають із назви, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які проставляють перед прізвищем, і всі останні елементи за прізвищем автора. 6.13.8 Відомості та статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати: прізвище та ініціали автора статті; заголовок статті, після якого йде повна назва джерела (книжки чи збірника), в якому знаходиться стаття, за викладеними вище правилами, а для журналу – назва, рік випуску, номер журналу, номер сторінки або сторінок, на яких розміщена стаття. 6.13.9 Для винаходів (відкриттів) вказують номер авторського свідоцтва, патенту, державу, в якій воно видано, назву винаходу (відкриття), прізвища та ініціали авторів, видання, в якому опубліковано опис винаходу (відкриття), рік випуску та його номер. 6.13.10 Для нормативно-технічної документації та проектної документації вказують номер документа, його назву, строк дії. 6.13.12 Зразок оформлення списку використаної літератури наведено в додатку М.
|
