Методичні рекомендації щодо вивчення теми. Метою даної теми є висвітлення історичного досвіду зародження історичних передумов виникнення та розвитку подорожей і туризму

 

Метою даної теми є висвітлення історичного досвіду зародження історичних передумов виникнення та розвитку подорожей і туризму. Засвоєння вказаної теми передбачає опрацювання низки питань, які допомагають охопити історичні віхи зародження і становлення подорожей і туризму:

1. Передумови розвитку мандрівок.

2. Основні чинники виникнення подорожей і туризму.

3. Основні поняття: міграція, мандрівництво, подорож, туризм.

4. Значення туризму для історії людства.

 

Вивчаючи перше питання, студентам слід усвідомити, що історія туризму невіддільна від світової історії людства вцілому. Історично склалося так, що сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки. На стадіях зародження туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн. Потім, в епоху Римської імперії, виникають перші елементи індустрії подорожей – заїжджі двори, причому як державні, так і приватні.

Також важливо пам’ятати, що розвиток християнства та торгівлі в середні віки привів до появи подорожей з метою розповсюдження релігії і реалізації товарів поза місцем їхнього виготовлення. У цю пору, говорячи сучасною мовою, інфраструктура подорожей поповнюється за внаслідок появи монастирів, а подальший розвиток одержують заїжджі двори за рахунок купців.

В епоху великих географічних відкриттів метою мандрівників, мореплавців і першопрохідників стало захоплення й освоєння територій.

Подорожі й екскурсії набувають форми туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування туристичних витрат стає переважно сам турист.

Поняття «тур» було введено до вжитку в 1750 p., а термін «турист» використовувалося як найменування учасника розважальних або освітніх подорожей (турів).

Великого англійського реформатора Томаса Кука (1808-1892) справедливо називають «батьком» міжнародного туризму як сфери економічної діяльності, оскільки він уперше відзначив комерційні перспективи його розвитку. Т. Кук поклав початок організації туризму, створивши перше бюро подорожей, увів резервування місць у засобах пересування і розміщення, видавав якісні путівники з вичерпною інформацією.

На межі XIX і XХ ст. туризм перестав бути тільки об'єктом наукових досліджень філософії та соціальних наук, а став складною економічною структурою, в розвитку якої виділяється період після Першої світової війн; і десятиліття після Другої світової війни. Особливу роль у популяризації усіх видів туризму зіграв розвиток авіаподорожей. Усе це сприяло виникненню економіко-філософського підходу до розуміння туризму в системі розвитку суспільства. При такому підході туризм пов'язується з економічним розвитком країни, розширенням наукових досліджень і підвищенням якості підготовки фахівців для сфери туризму.

Розглядаючи друге питання про основні чинники виникнення подорожей і туризму варто усвідомити, що основними групами чинників виникнення подорожей, а загалом і туризму в суспільстві були наступні: соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин); економічні (розвиток економіки); географічні (особливості розташування країн та регіонів, необхідність налагодження зв'язку між ними); політичні (освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу); мотиваційні (особливості свідомості людей, ментальності; тобто потреби, мотиви, цінності, стереотипи та інші психологічні чинники, які впливали на вибір мети подорожі в ті чи інші періоди в певних регіонах); науково-технічний прогрес; екологічні (збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей).

Розглядаючи третє питання про основні поняття і терміни в історії туризму, потрібно розрізняти такі основні з них як міграція, мандрівництво, подорож, туризм. Для цього потрібно обов’язково звертатися до термінологічного словника, який є після кожної теми курсу. Крім того, потрібно ці поняття чітко розрізняти, вони не є тотожними та вміти дати чітке і лаконічне їх визначення.

Вивчаючи четверте питання про значення туризму для історії людства, потрібно чітко усвідомлювати, що туризм має оздоровчу, освітню, виховну, пізнавальну цінність. Суспільне значення туризму полягає у тому, що:

- туризм надає можливість людині краще пізнавати оточуючий світ;

- туризм впливає на ціннісні орієнтації людини відносно відпочинку, що, в свою чергу, впливає на формування світогляду людини;

- туризм виявляє рівень культури та добробуту суспільства;

- туризм сприяє створенню оптимальної стратегії і тактики мирного співіснування націй в гуманному співтоваристві на екологічно чистій планеті.