Механізм функціонування валютного ринку

На сьогодні в Україні склалася така ситуація, коли варто і важливо звернутися до інших країн і спробувати врахувати їх досвід в розв’язанні проблем функціонування та регулювання валютного ринку. Державна система валютного регулювання в Україні має безліч недоліків, яка, у свою чергу, находить свій прояв у слабкому експортному потенціалі країни, який не забезпечує достатніх валютних надходжень у країну, політична нестабільність у державі негативно впливає на економічний стан країни і викликає фінансову нестабільність. У цій ситуації в експортерів немає гарантій вільного розпорядження своїми валютними коштами й необхідних стимулів їх до інвестування в національну економіку. Усе це змушує їх приховувати валюту за кордоном. Розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютних і платіжні баланси України [5, c.153].

За економічним змістом: валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на такий специфічний товар – валюту. За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок – це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати­купити іноземну та національну валюту. Об’єктом купівлі­продажу на цьому ринку є валютні цінності. Суб’єктами – будь­які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі). Ціною на валютному ринку є валютний курс[4, c.245].

Основними операціями, що проводяться суб'єктами ринку з валютними цінностями, є обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери, пономіновані в іноземних валютах, інші інвестиції. Обмінні операції тісно пов'язані з іншими операціями, що проводяться учасниками валютного ринку і часто викликані необхідністю залучати валютні ресурси або здійснювати інвестиції в валюті. Крім того, обмінні операції часто пов'язані з виконанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і послуг та іншими розрахунками. Іншими словами, обмінні операції пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та розрахунками у валюті, що здійснюються фізичними особами – резидентами.

Для резидентів країн з вільно конвертованою валютою більшість операцій, що проводяться на валютному ринку, відрізняються від звичайних операцій на кредитному чи фондовому рипках наявністю валютного ризику і потребують для проведення знання інфраструктури валютного ринку та механізму проведення спекулятивних операцій з валютою. Такі операції здійснюються через фінансових посередників і не пов'язані з численними законодавчими обмеженнями. Для проведения кредитно-депозитних операцій та інвестиційної діяльності на міжнародному ринку необхідні знання та використання основних законів і механізмів функціонування кредитного, фондового ринку, основ інвестиційної діяльності та механізму управління валютним та кредитним ризиками.

Для резидентів України більшість операцій, що проводяться на валютному ринку, мають специфіку, яка обумовлена специфікою країпи зі "слабкою" валютою та жорстко регульованим валютним ринком. Проведення будь-якої з валютних операцій потребує від учасника валютного ринку не тільки знання основ функціонування валютного ринку взагалі, а й вивчення та кваліфікованого застосування численних законодавчих та нормативних актів, що регулюють діяльність суб'єктів валютного ринку. На відміну від некоректної поведінки на кредитному чи фондовому ринках порушення валютного законодавства призводить у багатьох випадках до досить жорстких штрафних санкцій, розмір яких визначається платежами у валюті, здійсненими не відповідно до чинного законодавства[29, c.156].

Валютні ринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, що використовуються в обігу, поділяють на міжнародний та національні ринки. Чим вищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національний валютний ринок інтегрується в міжнародний. Для країн з вільно конвертованою валютою визначальним є міжнародний валютний ринок, на якому резиденти даної країни можуть здійснювати будь-які операції з валютою. Для нашої країни характерним є досить жорстко регульований національний валютний ринок. Структуру національного та міжнародного валютних ринків подано на рис. 1.2.

Рис.1.2. Структура валютного ринку

Джерело: побудовано на основі [29, c.185].

Чутлива економіка нашої держави дуже різко реагує на будь-які потрясіння, які відбуваються за її межами у світі, що у свою чергу призводить до посилення кризових явищ всередині країни і економічної нестабільності. Прийнято вважати, що найефективнішим механізмом, який здатний збалансувати в цьому випадку національний валютний ринок є здійснення ефективного валютного регулювання економіки, зокрема регулювання валютних курсів.

Організацію механізму функціонування валютного ринку зображено на рис. 1.3.

Рис.1.3. Механізм функціонування валютного ринку

Джерело: побудовано на основі [6, c.115].

 

Учасниками валютних ринків є:

1. Центральні банки виходять на валютний ринок з двох причин: з метою залучення іноземної валюти від імені свого уряду та з метою створення впливу на валютний курс. В Україні таким банком є Національний банк України.

2. Комерційні банки. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізними або валютними. В Україні це — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території країни, що має ліцензію Національного банку України на виконання валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

3. Фінансові установи — установи, які виступають на ринку через посередництво банків. Уповноваженими кредитно-фінансовими установами називаються ті, що отримали ліцензію НБУ на проведення валютних операцій (наприклад, Українська фінансова група, Кредитно-фінансова спілка та ін.).

4. Резиденти і нерезиденти. Резиденти - це всі інституційні одиниці, що постійно перебувають на території даної країни, незалежно від їх громадянства чи належності капіталу. Нерезиденти — це всі інституційні одиниці, що постійно перебувають на території іноземних держав, навіть якщо вони є філіалами інституційних одиниць даної країни[6, c.95].

Отже, валютний ринок є дуже конкурентним позабіржовим ринком. Ринок переважно організований як оптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, що фактично являє собою купівлю-продаж депозитів, пономінованих в іноземних валютах. Юридичні та фізичні особи купують валюту у дилерів валютного ринку на роздрібному ринку за роздрібними цінами, які вищі від оптових.

Угоди з валютою учасники ринку укладають як на біржовому, так і на позабіржовому валютних ринках. Основна частина угод з валютою укладається на позабіржовому міжбанківському ринку. Більшість валютних операцій, що проводяться на ринку, мають спекулятивний характер. Одні торговці валютою безперервно протягом дня купують-продають валюту з метою отримання прибутку від незначних коливань курсів. Інші вибирають надійніші позиції і утримують їх протягом більш тривалого часу.