Введение в безопасность жизнедеятельности

Приклад хронологічного запису

№ з/п	Дата	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
дебет	кредит
1.	1.02.	Надійшли гроші в касу з поточного рахунку			10 000
2.	2.02.	Надійшли виробничі запаси від постачальника			9 000

 

2. В системі рахунків, тобто систематичний запис. Він ведеться в системі рахунків, що задіяні протягом періоду. Систематичні записи містять елементи рахунку: залишок на початок, оборот, залишок на кінець. За типом систематичного запису ведеться документ – оборотна відомість, яка на підприємствах складається для всіх рахунків. А за типом оборотної відомості ведеться Головна книга. Оборотна відомість вважається правильно складеною, якщо вона містить 3 групи рівностей:

1. Підсумок залишку на початок по дебету має дорівнювати підсумку залишку на початок по кредиту, що представляє собою основу для початкового балансу.

2. Підсумок обороту по дебету має дорівнювати підсумку обороту по кредиту.

3. Підсумок залишку на кінець по дебету має дорівнювати підсумку залишку на кінець по кредиту, що представляє собою основу складання кінцевого балансу.

Оборотна відомість має вигляд:

Таблиця 2

Схема оборотної відомості

Шифр рахунку	Найменування рахунку	Залишок на початок	Оборот	Залишок на кінець
Д	К	Д	К	Д	К
=	=	=

 

За допомогою оборотної відомості здійснюється взаємозв’язок між рахунками та балансом. Початкове сальдо до оборотної відомості потрапляє з початкового балансу. Після того, як заповнено рахунки бухгалтерського обліку, до облікової відомості заносяться обороти та кінцеве сальдо за рахунками. На основі кінцевого сальдо складають кінцевий баланс.

Приклад. Початковий баланс (грн.):

А	П
виробничі запаси – 2000 готова продукція – 1000 грошові кошти в касі – 500	статутний фонд – 2 500 розрахунки з постачальниками – 1000
3 500	3 500

 

Протягом місяця мали місце наступні господарські операції (грн.):

1. Надійшли гроші до каси з поточного рахунку – Д 301 К 311- 500.

2. Надійшли виробничі запаси від постачальників – Д 20 К 63 - 600.

 

301 «Каса в національній валюті»   Д К		311 «Поточні рахунки в національній валюті» Д К
Сп. - 1) 500			Сп. 500	1) 500
Об. 500				Ок. 500
Ск. 500			Ск. -
20 «Виробничі запаси» Д К		63 «Розрахунки з постачальниками» Д К
Сп. 2000 2) 600				Сп. 1000 2) 600
Об. 600				Ок. 600
Ск. 2600				Ск. 1600

 

Таблиця 3

Оборотна відомість

Шифр рахунку	Найменування рахунку	Залишок на початок	Оборот	Залишок на кінець
Д	К	Д	К	Д	К
	Виробничі запаси Готова продукція Каса в нац. валюті Поточні рахунки в нац. валюті Статутний фонд Розрахунки з постачальниками	2 000 1 000 -	2 500   1 000	-     -	-     -	2 600 1 000 -	2 500   1 600
		3 500	3 500	1 100	1 100	4 100

 

6. Синтетичні та аналітичні рахунки. Взаємозв’язок між ними

Всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на рахунки синтетичного та аналітичного обліку, а звідси і весь облік поділяють на синтетичний та аналітичний.

Призначення аналітичного обліку – продемонструвати формування вартості об’єкту обліку. В ньому використовуються всі вимірники бухгалтерського обліку. Наприклад, вартість матеріалів залежить від їх кількості та ціни одиниці кількості, тому вартість матеріалів, що надійшли по дебету і наявні по дебету, а також вибули по кредиту, визначається як добуток їх кількості та ціни.

Призначення синтетичного обліку – грошове узагальнення інформації, відображеної в аналітичному обліку. На основі записів на рахунках синтетичного обліку складається бухгалтерський баланс.

Рахунки синтетичного та аналітичного обліку ведуться на підприємстві одночасно. До кожного синтетичного рахунку складається стільки рахунків аналітичного обліку, скільки необхідно. Наприклад, до рахунку “Основні засоби” – за видами об’єктів, до рахунку “Виробничі запаси” – за видами матеріальних цінностей, до рахунку “Розрахунки з оплати праці” – за прізвищами працівників.

Рахунки синтетичного та аналітичного обліку складені вірно, якщо:

- сумарне сальдо на початок періоду рахунків аналітичного обліку дорівнює величині сальдо на початок періоду відповідних синтетичних рахунків;

- сумарний оборот по дебету аналітичного рахунку дорівнює величині обороту по дебету синтетичного рахунку;

- сумарний оборот по кредиту аналітичного рахунку дорівнює величині обороту по кредиту синтетичного рахунку;

- величина кінцевого сальдо рахунку синтетичного обліку представляє собою суму кінцевих сальдо рахунків аналітичного обліку, які були відкриті до даного синтетичного рахунку.

Рахунки синтетичного обліку поділяються на:

1. Рахунки першого порядку, які мають найменування та коди, що складаються з двох цифр від 10 до 99: перша цифра означає клас, до якого він належить, друга – номер рахунку в класі (номер рахунків починається з нуля).

2. Рахунки другого порядку, які також мають найменування та код (номер), який складається з трьох цифр: перша – клас рахунків, друга – номер рахунку синтетичного обліку, третя – номер субрахунку першого порядку. Субрахунок не має самостійного значення. Він набуває значення лише в тому випадку, якщо розглядається в парі з відповідним рахунком синтетичного обліку.

3. Рахунки третього порядку, які складаються з чотирьохзначного коду, остання цифра якого характеризує аналітичний рахунок.

Підприємства мають право відкривати аналітичні рахунки за своїм бажанням в такій кількості, якої вимагають відповідні рахунки синтетичного обліку.

Рахунки першого та другого порядку затверджуються лише Міністерством фінансів України.

Приклад.

1. Код і найменування класу 2. Код і найменування рахунку 3. Код і найменування субрахунку 4. Рахунок аналітичного обліку

→ → → → → →

1. “Необоротні активи” 10. “Основні засоби” 105. “Транспортні засоби” 1051. “Вантажівки” 1052. “Автобуси” 1053. “Легкові автомобілі”

 

Введение в безопасность жизнедеятельности

1. Дайте определение

Безопасность жизнедеятельности - __________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Безопасность - ________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Безопасность труда - ___________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Охрана труда - ________________________________________________

__________________________________________________________________.

Производственная санитария - __________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Рабочая (производственная) зона - _______________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Рабочее место - _______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Негативные факторы, возникающие в рабочей зоне, - _______________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Опасность - __________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Аксиома о потенциальной опасности - ____________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Опасный производственный фактор (ОПФ) - ______________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________.

Вредный производственный фактор - _____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Риск - _______________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Травма - _____________________________________________________

__________________________________________________________________.

Несчастный случай - ___________________________________________

__________________________________________________________________.

Профессиональное заболевание - ________________________________

__________________________________________________________________.

Производственная безопасность - ________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Гигиена труда - _______________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Идентификация опасностей - ____________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

2. Заполните схему