Оздоровче тренування з ходьби та бігу

В системі фізкультурного руху продовжують функціонувати багато чисельні громадські організації. Найбільш чисельну їх групу складають фізкультурно-спортивні товариства. В курсі УСФВ і С йшлося про те, що таких товариств в Україні функціонує 4: “Україна”, “Колос”, “Спартак”, “Динамо”.

Нагадую, що в Статути товариств закладено два напрямки діяльності: фізкультурно-оздоровча робота і спорт вищих досягнень. Основою товариств є первинні осередки: колективи фізичної культури і спортивні клуби, які утворюються за місцем роботи і навчання.

Недержавними організаціями є федерації з видів спорту. В Україні культивується близько 70 видів спорту. Якщо би нам довелося проаналізувати Статути федерацій в видів спорту, у більшості з них ми знайшли би завдання розвитку оздоровчої діяльності або залучення до спортивно-оздоровчої роботи ветеранів спорту. Тому федерації можна також віднести до числа організацій, які опікуються оздоровчою спортивною діяльністю.

На початку 90-х років в Україні розпочався процес активного формування мережі фізкультурно-оздоровчих клубів. Однією із причин активізації їх утворення був Закон України “Про об’єднання громадян”, на підставі якого почали працювати фізкультурно-спортивні організації.

Документом організаційного регламентування діяльності об’єднання громадян є статут. Статут повинен містити;

1. Назву об’єднання громадян (відмінну від існуючих);

2. Мету та завдання діяльності;

3. Умови і порядок прийому та вибуття;

4. Права та обов’язки членів об’єднання;

5. Порядок утворення і діяльності структурних підрозділів, осередків та їх повноваження;

6. Джерела надходження і порядок використання коштів;

7. Порядок звітності, контролю здійснення комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань.

Методика використання циклічних вправ спортивних ігор та оздоровчих видів гімнастики в спортивно оздоровчій роботі

План

1. Оздоровче тренування з ходьби та бігу.

2. Ходьба та біг на лижах та їзда на велосипеді як засоби оздоровлення.

3. Застосування плавання в оздоровчому тренуванні.

4. Спортивні ігри як засіб оздоровлення. Дозування навантаження в заняттях спортивними іграми.

5. Особливості методики оздоровчих занять спортивними іграми.

6. Коротка характеристика оздоровчих видів гімнастики.

Література:

1. Годик М.А., Барамидзе А.М., Киселева Т.Г. Стретчинг: Подвижность, гибкость, элегантность. − М.: Совет. спорт, 1991. − 96с.

2. Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Самостоятельные занятия физическими упражнениями. − К.: Здоров’я, 1988.− 160с.

3. Ким Н.К. Фитнесс и аэробика. –М.: Рипол Классик, 2001. – 176 с.

4. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия: Пер. с англ. − 2-е изд., доп. перераб. − М.: Физкульт. и спорт, 1989. − 224с.

5. Марусін В.Ю. Настільний теніс для всіх. − К.: Здоров’я, 1991. − 112с.

6. Мильнер Е.Г. Формула жизни: Медико-биологические основы оздорови-тельной физической культуры. − М.: Физкульт. и спорт, 1991. − 112с.

7. Спекторов В.Б. Подвижные и спортивные игры на курортах и в сана-ториях. − К.: Здоров’я, 1987. − 96с.Управление физическим состоянием организма. Тренирующая терапия /Т.В.Хутиев, Ю.Г.Антамонов, А.Б.Котова, А.Г.Пустовойт. − М.: Медицина, 1991. − 256с.

8. Использование тренажеров в оздоровительных целях /Шелюженко А.А., Душанин С.А., Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я. − К.: Здоров’я, 1984. − 136с.

 

Циклічні вправи традиційно застосовуються як один із найбільш популярних та доступних видів оздоровчого тренування (ОТр).

 

Оздоровче тренування з ходьби та бігу

Ходьба як самостійний вид оздоровчих занять використовується в основному для осіб з факторами ризику серцево-судинних захворювань або для людей старшого віку. В ОТр практично здорових людей використовується ходьба в середньому (90-120 кр./хв.) та швидкому (120-140 кр./хв./) темпі.

Оздоровчий ефект можна отримати також при ходьбі на звичайних сходах, а у домашніх умовах − на спецтренажері (доріжка, яка рухається).

При відсутності серйозних відхилень у стані здоров’я ходьба використовується як перший (підготовчий) етап тренування на витривалість початківців з низькими функціональними можливостями. У подальшому з ростом РФС заняття ходьбою змінюються бігом.

Біг є найбільш популярною формою занять фізичними вправами людей різного віку, ефективним засобом підвищення розумової і фізичної працездат-ності, розширення функціональних можливостей ССС та ДС, покращання стану нервово-емоційної сфери, підвищення імунологічної реактивності.

Біг є найкращим природним транквілізатором: посилює виділення гіпофізом гормонів − ендорфінів, які поступають у кров та викликають відчуття задоволення, фізичного та психічного благополуччя, пригнічують почуття голоду та болю, покращують настрій. Біг рекомендують для лікування депресивного стану.

Швидкість оздоровчого бігу повинна складати 7-11км/год. Більш швидкий − викликає надмірно велике напруження функцій кровообігу, що не бажано для людей, старших 40 років.

Більшість циклічних вправ виконується просто неба, тому навантаження залежить від багатьох факторів: рельєфу місцевості, характеру ґрунту, вологості та температури повітря, атмосферного тиску. Навантаження обумовлюється також масою тіла, технікою виконання вправи та ін. Тому для об’єктивної оцінки впливу навантаження використовуються показники ЧСС.

Пироговою О.А. рекомендовані оптимальні показники ЧСС для людей різного РФС: 150-160уд/хв мінус вік − для осіб з 1-2 РФС; 180-190уд/хв мінус вік − для осіб з 4-5 РФС.

Розрізняють такі режими тренувальних занять бігом:

* реабілітаційний − для осіб з відхиленнями у стані здоров¢я: ЧСС = 110-120 уд./хв;

* підтримуючий − для початківців-бігунів: ЧСС = 130-140 уд. /хв.;

* розвиваючий − для добре підготовлених бігунів: ЧСС = 144-156 уд./хв.

Тривалість занять оздоровчим бігом понад 1 год. вважається нераціональною.

Існує багато варіантів програм оздоровчої ходьби та бігу, в яких пропо-нуються різні за обсягом та інтенсивністю навантаження, навіть для людей одного віку та ФС.

Методичні умови, які забезпечують оздоровчий ефект занять бігом:

* чергування бігу з ходьбою;

* біг тільки по м¢якому ґрунту;

* використання техніки оздоровчого бігу: при відриві від опори підйом ніг повинен бути мінімальним, постановка ноги на ґрунт − одразу на всю стопу, зверху вниз, що нагадує ходьбу по сходах, (кажуть: “Став ногу у відро”);

* довжина бігового кроку повинна бути мінімальною (1/2 - 2 ступні);

* бігати лише у спеціальних кросових туфлях;

* виконувати спец. вправи для зміцнення суглобів ніг та м¢язів стопи.

Виконання циклічних вправ тісно пов’язано з диханням