Джерела

Значения аргумента х из области определения функции у = f (х), при которых соответствующие значения функции равны нулю, называются нулями функции.

Значения аргумента, при которых функция обращается в нуль, - это абсциссы точек пересечения графика функции с осью Ох.

 

Числовые промежутки, на которых функция сохраняет свой знак, т.е. остается положительной или отрицательной, называются промежутками знакопостоянства функции.

Промежутки знакопостоянства – это промежутки между нулями функции, т.к. при переходе через нуль функция меняет свой знак на противоположный. О промежутках знакопостоянства и нулях функции легко судить по ее графику.

 

x3

x4

x2

x1

x0

x

y

>0

<0

x₀, x₁, x₂, x₃, x₄ – нули функции;

f(x) >0 на (x₀; x₁); (x₂; x₃); (x₄; +¥0 - промежутки знакопостоянства,

f(x) <0 на (-¥; x₀); (x₁; x₂); (x₃; x₄) - промежутки знакопостоянства.

 

Джерела

Основні:

1. Громаков Б. История Рабовладельческого государства и права / Б. Громаков. − М.: ВЮЗИ, 1986. – С. 3- 40

2. Ковлер А. Антропология права: Учебник для вузов. − М.: К 86 Издательство НОРМА, 2002. – С. 3-38

3. Рулан Н.Юридическая антропология. Учебник для вузов − М.: Издательство НОРМА, 1999. – С. 3 – 23

 

Допоміжні: 65, 70

 

Тема 2. Теоретична правосвідомість: зміна світоглядної парадигми від Античності до епохи Нового часу.

Зміст теми. Правова проблематика у філософії Давньої Греції. Вчення софістів про «природне право», поняття «Фюзіс» та «Номос». Значення Сократа в антропологічному повороті. Моральна основа політичних чеснот громадянина поліса та проблема справедливості. Соціальні Орієнтації Платона в діалогах «Держава», «Закони». Розуміння людини як громадянина: свобода волі й право­здатність. Справедливість як норма та легітимації й обмеження політичного панування. («Політика», «Нікомахова етика»).

Парадигматичне значення філософсько-правових поглядів Платона й Арістотеля.Загальна характеристика теоретичної правової думки Давньо­го Риму. Вплив грецької теорії та практики на правосвідомість та політико-правові інституції Риму.Всесвітньо-історичне та парадигмальне значення римсько­го права.

Філософсько-правові ідеї та ідеали європейського середньовіччя. Християнсьхий універсалізм: ідея боголюдини та теоцентризму як фундаментальні принципи середньовічної правосвідомості. Співвідношення релігійних догматів, моральних і правових норм. Влада як охорона законного порядку. Моральні цілі в праві Структуризація закону в творчості Т.Аквінсь­кого.

Терміни та поняття:природне право, фюзіс, номос, антропологічний поворот, політичні чесноти, громадянин, поліс, справедливість, свобода волі, право­здатність, легітимація, політичне панування, правосвідомість, політико-правові інституції, римське право, європейське середньовіччя, християнський універсалізм, ідея боголюдини, теоцентризм, середньовічна правосвідомост, релігійні догмати, влада, правовий дискурс, новоєвропейський антропоцентризм.

 

Семінарське заняття № 2 на тему:

Історичний процес формування правової свідомості.

План

1. Історичні типи праворозуміння: від античності до сучасності.

2. Теологічна антропологія права.

3. Міркування про підвалини державного устрою в епоху Відродження.

4. Феномен загально людської рівності в Модерні.