Логістична система: поняття, фактори формування, мета, основні завдання та функції

Система – це сукупність функціонально віднесених елементів, що перебувають у відносинах і зв’язках один з одним, утворюють певну цілісність, єдність і визначають її призначення. Тому логістична система має низку властивостей, що забезпечують створення необхідної основи для її функціонування:

· інтегративність;

· адаптивність;

· цілісність і єдність;

· наявність як прямих, так і зворотних зв’язків;

· упорядкованість та структурованість внутрішніх зв’язків;

· розвиненість зв’язків із зовнішнім середовищем.

При формуванні логістичних систем мають бути враховані такі принципи системного підходу:

- принцип цілісності – принципова неможливість зведення властивостей системи до суми властивостей її елементів; залежність кожного елемента, властивості і відношення системи від його місця, функцій усередині цілого;

- принцип послідовного просування етапами створення системи. Дотримання цього принципу означає, що система спочатку має бути досліджена на макрорівні, тобто у форматі відносин із навколишнім світом, а вже після того – на мікрорівні, тобто всередині організаційної структури підприємства;

- принцип узгодженості інформаційних, якісних, ресурсних та інших характеристик проектованих систем;

- принцип відсутності конфліктів між ланцюгами окремих підсистем усієї системи;

- мно­жин­ність описів кожної системи – через принципову складність кожної з них адекватне їх пізнання вимагає побудови множини моделей, що описують визначені аспекти системи.

Факторами формування логістичної системи на макрорівні є:

- політичні (визначають рішення з питань розвитку бізнесу в країні; інвестиційний, фінансовий клімат тощо);

- законодавчі (формують нормативно-правові документи, що регулюють діяльність фірми);

- технічні та технологічні (визначають рівень розвитку транспортних, інформаційно-комп’ютерних систем, виробничих технологій тощо);

- економічні (впливають на рівень інфляції, валютний курс, темпи розвитку різних галузей, ринків праці, капіталу, попиту та пропозиції тощо);

- соціальні (демографічна ситуація, соціальні потреби, міграція, культурні запити тощо);

- екологічні (вимоги до технологій).

Примітка. Якщо на фактори зовнішнього середовища підприємство впливати не може, проте має пристосовуватись до нього, діючи на ринку як самостійна логістична система, воно обов’язково вступає в рівноправні взаємовідносини з іншими суб’єктами: постачальниками, споживачами, логістичними посередниками.

Факторами формування логістичної системи на мікрорівні є:

- організаційна структура управління логістики (лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізійна, матрична);

- зміст логістичної стратегії (конфігурація логістичної мережі, встановлення та утримання стандартів логістичного сервісу, проектування логістичної інформаційної системи тощо);

- наявність (відсутність) складськго комплексу;

- наявність (відсутність) власного автопарку;

- географічне розташування об’єктів управління;

- фінансовий та кадровий потенціал тощо.

Специфічними ознаками логістичної системи є: наявність потокового процесу (матеріального, інформаційного, фінансового та ін.) при розподілі та матеріально-технічному постачанні; здійснення синергічного ефекту, що проявляється в загальному прискоренні матеріального потоку, яке викликає підвищення реакції на бажання клієнтів, зменшення сукупних витрат шляхом усунення конфліктів часткових витрат, підвищення рівня логістичного сервісу, що викликає збільшення додаткової вартості (корисності) для клієнта і формування додаткових конкурентних переваг.

Таким чином, логістична система – цільова інтеграція логістичних елементів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (Економічна, 2001).

У широкому розумінні логістична система являє собою складно-організовану, завершену (структуровану) мікро-, мезо- або макроекономічну систему, що складається із взаємопов’язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супутніми потоками ланок, сукупність яких, межі та завдання функціонування об’єднані загальними цілями.

Увузькому розумінні логістична система – це відносно стійка сукупність структурованих (функціональних) підрозділів компаній, а також постачальників, споживачів, логістичних посередників, взаємопов’язаних за основними та/або супутніми потоками та об’єднаних єдиним управлінням для реалізації стратегічного (тактичного) логістичного плану.

Примітка. Логістична система складається, як правило, з кількох підсистем, у тому числі функціональних та тих, що її забезпечують (інформаційна, правова, кадрова та ін.); охоплює матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками згаданого ланцюга; виконує ті чи інші логістичні функції та операції.

Мета логістичної системи – доставка в потрібне місце необхідної кількості та певного асортименту товарів і виробів, максимально підготовлених до виробничого або особистого споживання при заданому рівні витрат. Інакше кажучи, мета логістики – доставка вантажів " just in time " (точно в строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів.

Схематично функції логістичної системи можна зобразити так (рис. 5.1):

 

 

Рисунок 5.1 - Функції логістичної системи у сукупності завдань фірми

 

Узгодження цілей і знаходження компромісу між елементами логістичної системи відбувається на (Економічна, 2001):

· внутрішньовиробничому рівні – між постачанням, виробництвом, збутом, транспортуванням, переробкою та утилізацією відходів, підготовкою виробництва, виготовленням виробу щодо цілей підприємства;

· мікрорівні – між виробником (надавачем послуг), його структурними підрозділами та споживачем (замовником і користувачем послуг);

· метарівні – між суб’єктами логістичного ланцюга (постачальником, виробником, посередником, споживачем);

· мезо- або макроекономічному рівні – між суб’єктами логістичної мережі в міжвиробничій кооперації виробників, постачальників, дистриб’юторів, фінансових організацій, виконавців НДДКР, організацій логістичної та торговельної інфраструктури і регіоном або країною (низкою країн) загалом щодо формування їх економічного потенціалу, параметрів економічного зростання, впливу на навколишнє середовище, соціальну, політичну сферу та ін.

Перелік функціональних завдань логістичної системи (за умов ринкової економіки) наведено на рис.5.2 (Кальченко, 2000).

 

 

Рисунок 5.2 -Основні завдання логістичних систем

 

Слід зазначити, що комплексного, глобального узгодження цільових орієнтирів та знаходження компромісів на всіх ієрархічних рівнях практично досягти неможливо, можна тільки знайти компроміс, який певною мірою погоджує відносини між декількома сторонами.