Істотна різниця психіки людини і тварини. Свідоме і несвідоме у психічній регуляції поведінки людини.

Порівняння психіки тварин з людською дозволяє виділити такі основні відмінності між ними.

1. Тварина може діяти лише в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами, тобто мотивація завжди біологічна.Тварини не роблять нічого такого, що не обслуговує їхніх біологічних потреб.

2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці. Тварини не жи вуть у світі постійних речей, не виконують колективних знаряддєвих дій. Навіть спостерігаючи за діями іншої тварини, вони ніколи не будуть допомагати одна одній, діяти спільно.Лише людина створює знаряддя за продуманим планом, вико ристовує їх за призначенням і зберігає на майбутнє. Вона живе у світі постійних речей, користується знаряддями спільно з іншими людьми, переймає досвід користування знаряддями праці та передає його іншим.

3. Відмінність у психіці тварин і людини полягає в почуттях. Тварини також здатні переживати позитивні чи негативні емоції, але лише людина може співчувати в горі чи радості іншій людині, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.

4. Умови розвитку психіки тварин і людини є четвертою відмін ністю. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-істо ричними умовами.

І людині, і тварині властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях. Проте присвоювати суспільний досвід, який розвиває психіку, здатна лише людина.

З моменту народження дитина оволодіває способами викорис тання знарядь та навичками спілкування. Це, у свою чергу, розви ває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує осо бистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах буде проявляти себе як мавпа, а людина лише тоді стане людиною, якщо її розвиток відбу вається серед людей. Це підтверджують випадки виховання людсь ких дітей серед тварин.

5.Ні в яке порівняння не йде "мову" тварин і мова людини. У той час як тварина може лише подати сигнал своїм побратимам з приводу явищ, обмежених даною, безпосередньою ситуацією, людина може за допомогою мови інформувати інших людей про минуле, сьогодення і майбутнє, передавати їм соціальний досвід.

Свідомість не є єдиним рівнем, на якому представлені психічні процеси, властивості і стани людини, далеко не все, що сприймається і управляє поведінкою людини, актуально усвідомлюється ім. Крім свідомості, у людини є і несвідоме. Це - ті явища, процеси, властивості і стани, які за своєю дією на поведінку схожі на усвідомлювані психічні, але актуально людиною не рефлексує, тобто не усвідомлюються. Їх за традицією, пов'язаної з свідомими процесами, також називають психічними.

Несвідоме початок так чи інакше представлена ​​практично у всіх психічних процесах, властивостях і станах людини. Є несвідомі відчуття, до яких належать відчуття рівноваги, проприоцептивні (м'язові) відчуття. Є неусвідомлювані зорові і слухові відчуття, які викликають мимовільні рефлексивні реакції в зорової та слухової центральних системах.

Неусвідомлювані образи сприйняття є і виявляються у феноменах, пов'язаних з впізнавання раніше баченого, в почутті знакомости, яке іноді виникає у людини при сприйнятті будь-якого об'єкта, предмета, ситуації.

Несвідома пам'ять - це та пам'ять, яка пов'язана з довготривалою і генетичною пам'яттю. Це та пам'ять, яка управляє мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок людини в даний момент часу, його образи, об'єкти, на які спрямована увага. Несвідоме мислення особливо виразно виступає в процесі вирішення людиною творчих завдань, а несвідома мова - це внутрішня мова.

Є й несвідома мотивація, що впливає на спрямованість і характер вчинків, багато іншого, не усвідомлюване людиною в психічних процесах, властивостях і станах.

Несвідоме в особистості людини - це ті якості,

інтереси, потреби і т.п., які людина не усвідомлює у себе, але які йому властиві й виявляються в різноманітних мимовільних реакціях, діях, психічних явищах. Одна з груп помилкові дії: обмовки, описки, помилки при написанні чи слуханні слів. У основі другої групи групи свідомих явищ лежить мимовільне забування імен, обіцянок, намірів, предметів, подій та іншого, що прямо або побічно пов'язане для людини з неприємними переживаннями Третя група несвідомих явищ особистісного характеру належить до розряду уявлень і пов'язана із сприйняттям, пам'яттю та уявою: сновидіння, мрії, мрії.

Забування імен являє собою інший приклад несвідомого. Воно пов'язане з якимись неприємними відчуттями забуває по відношенню до людини, яка носить забуте ім'я, або до подій, асоційованим з цим ім'ям. Таке забування зазвичай відбувається проти волі мовця, і дана ситуація характерна для більшості випадків забування імен.

Особливу категорію несвідомого складають сновидіння. Зміст сновидінь, за Фрейдом, пов'язане з несвідомими бажаннями, почуттями, намірами людини, його незадоволеними або не цілком задоволеними важливими життєвими потребами.

Несвідомі явища разом з передсвідомим керують поведінкою, хоча функціональна роль їх різна. Свідомість управляє найскладнішими формами поведінки, які вимагають постійної уваги і свідомого контролю, і включається в дію в наступних випадках: (а) коли перед людиною виникають несподівані, інтелектуально складні проблеми, не мають очевидного рішення, (б) коли людині потрібно подолати фізичне або психологічне опір на шляху руху думки або тілесного органу, (в) коли необхідно усвідомити і знайти вихід з будь-якої конфліктної ситуації, яка сама собою вирішитися без вольового рішення не може, (г) коли людина несподівано опиняється в ситуації, що містить в собі потенційну загрозу для нього в разі неприйняття негайних дій.

Подібного роду ситуації виникають перед людьми практично безперервно, тому свідомість як вищий рівень психічної регуляції поведінки постійно присутній і функціонує. Поряд з ним багато поведінкові акти здійснюються на рівні перед-і несвідомої регуляції, так що в реальній дійсності одночасно в управлінні поведінки беруть участь багато різні рівні його психічної регуляції.

Разом з тим слід визнати, що у світлі наявних наукових даних питання про відносини між свідомими та іншими рівнями психічної регуляції поведінки, зокрема несвідомим, залишається складним і не вирішується цілком однозначно. Основною причиною цього є той факт, що існують різні типи несвідомих психічних явищ які по-різному співвідносяться зі свідомістю. Є несвідомі психічні явища, що знаходяться в області передсвідомості, тобто представляють собою факти, пов'язані з більш низьким рівнем психічної регуляції поведінки, ніж свідомість. Такі несвідомі відчуття, сприйняття, пам'ять мислення, установки.

Інші несвідомі явища являють собою такі, які раніше усвідомлювалися людиною, але з часом пішли в сферу несвідомого. До них відносяться, наприклад, рухові вміння і навички, які на початку свого формування представляли собою свідомо контрольовані дії (ходьба, мова, вміння писати, користуватися різними інструментами).

Третій тип несвідомих явищ - ті, про які говорить З. Фрейд у наведених вище думках, що стосуються особистісного несвідомого. Це - бажання, думки, наміри, потреби, витіснені зі сфери людської свідомості під впливом цензури.

Кожен з типів несвідомих явищ по-різному пов'язаний з поведінкою людини і його свідомої регуляцією.